Стрітення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) стильові правлення |
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
== Народно-побутові вірування ==
Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення [[свіча|свічок]], які називали громничними. Освячували їх у церкві після [[освячення води]], там же запалювали і несли до хати.
Протягом року зберігали такі свічки на [[Покуть|покуті]], або ж вплітали у
Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця».
Рядок 40:
* лікує рани і внутрішні захворювання
* рятує від «злого ока», відьми, [[вовкулака]], від «
* нею кропили вояків перед боєм та
* пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону
* а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на [[пасовисько]]
* окроплювали стайні та обори від відьом, щоб «не виссали з корови молока»
=== Побутові традиції ===
Рядок 49:
У дохристиянських звичаях цей час Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».
Селяни спостерігали цього дня чимало [[хліборобські прикмет|хліборобських прикмет]]:
* ясна і тиха погода віщує добрий урожай і [[роїння]] бджіл;
* вітер — погана ознака;
* відлига — чекай пізньої весни;
Рядок 59:
У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають стрітенськими, або у інших звичаях «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.
Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «<nowiki/>[[Громиця]]<nowiki/>».
Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.
| |||