Хорлогійн Чойбалсан: відмінності між версіями

Посідав посади голови держави (Голова Президії Державного Малого Хуралу, [[1929]]—[[1930]]), главиочільника уряду (Голови Ради Народних комісарів і Голови Ради Міністрів, [[1939]]—[[1952]]), проте незалежно від формальних посад, він був диктатором Монголії. Мав звання Маршала Монголії.

Чойбалсан був послідовним прихильником Сталіна. Скориставшись тим, що главачільник Монголії [[Пелжидійн Ґенден]] втративутратив довіруСталінову Сталінадовіру (зокрема, через те, що відмовився провести масові репресії проти [[Буддизм|буддійських]] ченців і форсувати введення централізованої економіки), в [[1936]] р. Чойбалсан сприяв його усуненню від влади, незабаром після чого Ґендена було арештовано й страчено. Чойбалсан, що був у той час міністром оборони, ще декілька років не посідав формально вищої посади в державі, проте вже тоді став лідером і провів масові репресії, знищивши не тільки своїх супротивників ву партії, але також колишніх аристократів, ченців, і багато інших «небажаних категорій».

На думку сучасних монгольських істориків, Чойбалсан був чи не найдеспотичнішим лідером Монголії за останнє сторіччя. В той жесамий час, завдяки його діям ву Монголії було досягнуто високого рівня письменності (Чойбалсан скасував досить складний [[Монгольське письмо|старовинний монгольський алфавіт]] і ввів [[кирилиця|кирилицю]]), країна з аграрної перетворилася на аграрно-індустріальну.

Після смерті Чойбалсана в [[1956]] р. його особу було піддано критиці на з'їзді Монгольської народно-революційної партії, проте, на відміну від засудження Сталіна в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], його статуї не було знесено, а адміністративний центр Східного ([[Дорнод|Дорнод]]) аймака Монголії до сьогоденнясьогодні носить його ім'я. Можливо, це було пов'язано з тим, що його наступник [[Юмжаґійн Цеденбал]] і приза ЧойбалсаніЧойбалсана посідав вищінайвищі державні посади, зокрема Генерального секретаря ЦК МНРП.

У [[1952]] році після смерті Хорлогійна ЧойболсанаЧойбалсана виникла ідея збудувати [[мавзолей]], якийщо був збудованийзбудовано на площімайдані [[Сухе-Батор Дамдін|Сухе-Батора]] перед будинком уряду.

Його будівництво завершилось у [[1954]] році, ій він нагадує московський мавзолей. У плані він майже квадратний (14,3 на 13,8 метра). Для облицювання використали сірий та темно-червоний мармур з Хархорину. У мавзолеї були похованіпоховано Сухе-БаторБатора та ЧойбалсанЧойбалсана. Однак згодом мавзолей з центральноїцентрального площімайдану прбралиприбрали, а останкирештки поховали.