Герман Зудерман: відмінності між версіями

Свою літературну кар'єру Зудерман починав уяк якості журналістажурналіст. Перший же його літературний роман — «Закляття Фрау Зорге» («Frau Sorge», 1887) отримав чудові відгуки. Драма «Честь» («Die Ehre», 1889), зробила його відомим на усю Німеччину і звелапіднесла вдо рангрангу письменників, що подають великі надії. Вона обійшла усі німецькі і багато іноземних сцен. П'єса «Загибель Содому» («Sodoms Ende», 1891) не отримала таких же втішних оцінок, але це не збентежило Зудермана — послідувала публікація п'єси «Батьківщина» («Heimat», 1893), що отримала серед читачів заслужений успіх. Усі три драми відрізняються серйознимисерйозною літературнимилітературною достоїнствамицінністю, написані дуже сценічно і мають психологічний інтерес. Головні недоліки — гонитва за зовнішніми драматичними ефектами і дотепною парадоксальністю, в збиток життєвій правді, реальній простоті і вірному зображенню характерів.

До [[1908]] року Зудерман встиг написати багато драматичних творів, серед яких можна виділитивиокремити «Щастя в куточку» («Das Glück im Winkel», 1895), «Іоанн Хреститель» («Johannes», 1898), «Іоаннове полум'я» («Johannisfeuer», 1900), «Хай живе життя»! («Es lebe das Leben», 1912). Говорячи про пізній період творчості письменника, треба зупинитися на тому, що здобуло суперечливі відгуки, але все таки що стало досить популярним, романі «Високий гімн» («Das hohe Lied», 1908). Окремо варто згадати збірку нарисів «Литовські історії» («Litauische Novellen», 1917). Роман «Подорож в Тільзіт» («Die Reise nach Tilsit»), що вийшов у цій збірці, — одна з кращих прозаїчних робіт письменника, поза глибиніглибиною психологізму і майстерностімайстерністю опису внутрішніх почуттів і переживань героїв деякі критики порівнювали її з великим романом [[Федір Достоєвський|Ф. М. Достоєвського]] «[[Злочин і кара]]». Роман уперше був екранізований у [[1927 в кіно|1927]] році блискучим німецьким режисером [[Фрідріх Вільгельм Мурнау|Фрідріхом Вільгельмом Мурнау]] під назвою «[[Схід: Пісня двох людей]]». Цей фільм отримав три ''[[Перша церемонія вручення «Оскара»|«ОскараОскари»]]'' на першій церемонії вручення премії: 1) найкращий фільм (приз за видатніунікальне художніхудожнє достоїнствавиконання, причому повністюв оригіналі номінація звучала так — «унікальнаUnique іand високохудожняArtistic картинаProduction» (більше таких номінацій не було, так що «Схід: Пісня двох людей» залишився першим і єдиним фільмом, що отримав премію за найкращий фільм у цій номінації); 2) найкраща акторка ([[Джанет Гейнор]]); 3) найкращий оператор ([[Чарльз Рошер]] і [[Карл Страсс]]).

Далі була екранізація [[1939]] року, де режисером виступив [[Файт Харлан]]. Частина зйомок відбувалася безпосередньо в [[Тільзіт]]і, що робить фільм унікальним матеріальним свідченням, історичним джерелом важливих відомостей про архітектуру і життя старого міста. У 1993 році новий театральний сезон Тільзіт-театру із Советська відкрився прем'єрою вистави «Бій метеликів» за однойменною комедійною п'єсою (1894) Германа Зудермана. У 2007 році російською мовою вийшла книга «Литовські історії», що містить класичний і ключовий для міста Советська роман «Подорож в Тільзіт». У 2011 році вийшов роман «Закляття фрау Зорге»(1887), про німецького казкового персонажа, — злу відьму, яка постійно втручається в долю людей.