Відмінності між версіями «Дробарка»

214 байтів додано ,  6 років тому
м
→‎Загальний опис. Класифікація: вікіфікація, уточнення
м (→‎Загальний опис. Класифікація: вікіфікація, уточнення)
'''Дробарка''' ({{lang-ru|дробилка}}, {{lang-en|breaker, crusher}}, {{lang-de|Brecher m, Brechapparat m, Breckwerk n, Zerkleinerungsmaschine f, Quetsche f, Quetscher m}}) – [[машина]] для [[дроблення]] та [[подрібнення]] грудкової мінеральної сировини і інш. твердих матеріалів.
== Загальний опис. Класифікація ==
Розрізняють щокові, конусні, валкові, барабанні, молоткові і роторні дробарки та ступи, дробарки спеціального призначення. Вибір типу Д. визначається технол. завданнями. Щокові і конусні Д. - — для дроблення абразивних матеріалів міцних і сер. міцності, валкові - — для матеріалів сер. міцності, ударні - — для м'яких і сер. міцності малоабразивних матеріалів. Прикладом сучасних спеціальних дробарок може бути вітчизняна двороторна дробарка А.Сінозацького для отримання кубовидного щебеню. Напрямки вдосконалення Д. - — збільшення їх одиничної потужності, терміну служби, зниження рівня шуму і запиленості, автоматизація, оптимізація режиму роботи. Д. виготовляються на ряді вітчизняних заводів, зокрема Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ), Ясинуватському машинобудівному заводі, а також на заводах Кривого Рогу, Дніпропетровська, Красного Луча.
 
'''Щокові дробарки''' установлюють переважно на збагачувальних фабриках невеликої продуктивності. Вони в порівнянні з конусними дробарками більш пристосовані для [[дроблення]] твердих матеріалів, займають менше місця по висоті, простіші конструктивно, але менш пристосовані для [[дроблення]] матеріалів пластинчастої форми.
Щокові дробарки працюють за принципом роздавлювання і частково стиранням між двома щоками, з яких одна—одна — нерухома, а інша— інша — рухома. Щокові дробарки розділяються на два кінематичних класи: із простим рухом щоки;— ЩДП (рис. а) і складним;— ЩДС.
 
<div style='text-align: center;'>
'''Схеми щокових дробарок''':
 
а&nbsp;— з простим рухом щоки, б&nbsp;— зі складним рухом щоки.
1&nbsp;— нерухома щока; 2&nbsp;— рухома щока; 3&nbsp;— розпірні плити; 4&nbsp;— шатун;
5&nbsp;— вісь; 6&nbsp;— ексцентриковий вал.
</div>
 
! style="background:#ffdead;" | '''Цифрові позначки'''
|-----
| ЩДП&nbsp;— дробарка щокова з простим коливанням<br />ЩДС&nbsp;— дробарка щокова із складним коливанням
| BxL&nbsp;— ширина і довжина завантажувального отвору, мм
|-----
| B/s&nbsp;— ширина завантажувального і розвантажувального отворів, мм
|-----
| КСД&nbsp;— конусна дробарка середнього дроблення<br />КМД&nbsp;— конусна дробарка дрібного дроблення
| D&nbsp;— діаметр рухомого конуса, мм
|-----
| DxL&nbsp;— діаметр і довжина валків, мм
|-----
| М&nbsp;— дробарка молоткова<br />ДРК&nbsp;— дробарка роторна крупного дроблення<br />ДРС&nbsp;— дробарка роторна середнього дроблення
| DxL&nbsp;— діаметр і довжина ротора, дм
|-----
| МСЦ&nbsp;— млин стержневий з центральним розвантаженням<br />МШЦ&nbsp;— млин кульовий з центральним розвантаженням<br />МШР&nbsp;— млин кульовий з розвантаженням через решітку<br />ММС&nbsp;— млин мокрого самоподрібнення<br />МРГ&nbsp;— млин рудногальковий
| DxL- діаметр і довжина барабана, мм
|-----
'''Схеми конусних дробарок''':
 
а&nbsp;— крупного дроблення; б&nbsp;— середнього дроблення;
в&nbsp;— дрібного дроблення.
1&nbsp;— конічна нерухома чаша; 2&nbsp;— подрібнюючий конус; 3&nbsp;— вал; 4&nbsp;— екс-центриковий стакан; 5&nbsp;— зона дроблення.
</div>
 
Конусні дробарки використовують для [[дроблення]] твердих і в'язких порід. Конусні дробарки крупного дроблення звичайно працюють при ступені дроблення до 4, середнього і дрібного&nbsp;— до 7.
 
Дробарка повинна забезпечити необхідну продуктивність при заданій крупності дробленого продукту. Ширина приймального отвору дробарки повинна бути на 15 % більше розміру максимального зерна у вихідному матеріалі.
 
Продуктивність щокових і конусних дробарок звичайно визнача-ють за даними каталогів з урахуванням поправок на дробильність (κ<sub>''др''</sub>), насипну густину (κ<sub>δ</sub>) і крупність подрібнюваного матеріалу (κ<sub>d</sub>): Q=Q<sub>κ</sub> · κ<sub>''др''</sub>·κ<sub>δ</sub>· κ<sub>d</sub>
 
Q=Q<sub>κ</sub> · κ<sub>''др''</sub>·κ<sub>δ</sub>· κ<sub>d</sub>
 
де Q<sub>κ</sub>&nbsp;— продуктивність дробарки за каталогом, т/год; κ<sub>d</sub> ,κ<sub>δ</sub>, κ<sub>''др''</sub>&nbsp;— поправочні коефіцієнти.
Принцип дії дробарок однаковий: вихідний матеріал подається зверху, затягується валками 2 (3), що обертаються назустріч один одному, і при проходженні між ними дробиться.
 
''Валкові дробарки з гладкими валками'' (рис. а) працюють за принципом роздавлювання вихідного матеріалу при затягуванні його в щілину між валками. Вони застосовуються для середнього і дрібного дроблення руд, коли недопустиме переподрібнення цінного крихкого мінералу ([[марганецьМанган|марганцеві]], [[каситерит]]ові, [[вольфрам]]ітові руди, калійні солі), іноді їх застосовують для середнього дроблення вугілля й [[кокс]]у
 
<div style='text-align: center;'>
'''Валкові дробарки''':
 
а&nbsp;— з гладкими валками; б&nbsp;— з зубчатими валками.
1&nbsp;— корпус; 2&nbsp;— гладкі валки; 3&nbsp;— зубчаті валки
</div>
 
При виборі дробарок з гладкими валками треба дотримуватися умови захоплення валками шматка матеріалу, що дробиться: D<sub>В</sub>=(15:20)D<sub>max</sub>
 
D<sub>В</sub>=(15:20)D<sub>max</sub>
 
де D<sub>B</sub>&nbsp;— діаметр валків, мм; D<sub>max</sub>&nbsp;— максимальний розмір грудок матеріалу, що дробиться, мм.
Процес [[дроблення]] в дробарках із зубчатими валками відбувається за рахунок розколювання порід і здійснюється при меншому переподрібненні та витраті [[енергія|енергії]], ніж у щокових і конусних дробарках.
 
''Зубчаті дробарки'' працюють при ступенях дроблення 4-6. Для зубчатих дробарок також повинна виконуватися умова захоплення шматка матеріалу, що дробиться: D<sub>B</sub> = (1,5&nbsp;— 3,5) D<sub>max</sub>
 
D<sub>B</sub> = (1,5 - 3,5) D<sub>max</sub>
 
де D<sub>B</sub> і D<sub>max</sub>&nbsp;— діаметр валків і максимальний розмір грудок матеріалу, що дробиться, мм.
 
Продуктивність валкових дробарок визначається за формулою: Q=nπDLsδk, т/год, де n&nbsp;— частота обертання валків, хв<sup>-1−1</sup>; D, L&nbsp;— діаметр і довжина валка, м; s&nbsp;— ширина щілини між валками, м; δ&nbsp;— густина матеріалу, що дробиться, т/м³; k&nbsp;— коефіцієнт розпушення дробленого продукту в момент розвантаження (k = 0,1&nbsp;— 0,3).
Продуктивність валкових дробарок визначається за формулою:
 
''Валкові дробарки'' мають багато переваг:
Q=nπDLsδk, т/год,
 
де n&nbsp;— частота обертання валків, хв<sup>-1</sup>; D, L&nbsp;— діаметр і довжина валка, м; s&nbsp;— ширина щілини між валками, м; δ&nbsp;— густина матеріалу, що дробиться, т/м³; k&nbsp;— коефіцієнт розпушення дробленого продукту в момент розвантаження (k = 0,1&nbsp;— 0,3).
 
''Валкові дробарки'' мають багато переваг:
 
* простота конструкції;
* компактність;
* надійність в експлуатації і невеликий вміст дріб’язкудріб'язку в готовому продукті.
 
Однак вони мають низьку продуктивність і великі питомі витрати електроенергії.
'''Дробарки ударної дії''':
 
а&nbsp;— молоткова дробарка; б&nbsp;— роторна дробарка.
1&nbsp;— корпус; 2&nbsp;— броньові відбійні плити; 3&nbsp;— вал; 4&nbsp;— ротор; 5&nbsp;— молот-ки; 6&nbsp;— колосникова решітка; 7&nbsp;— било.
</div>
 
* простоту конструкції,
* надійність, компактність,
* велику продуктивність,
* високий ступінь дроб-лення (20 і більше,
* порівняно невеликі питомі витрати електроенергії.
 
Тому вони широко застосовуються для дроблення кам'яного [[вугілля]], [[кокс]]ової [[шихта|шихтшихти]]и, [[вапняк]]у, руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних [[метал]]ів, калійних солей, баритових, флюоритових і азбестових руд, будівельних матеріалів.
 
''Дробарки ударної дії'' виготовляються одно- і двороторними, з колосниковими решітками і без них, з реверсивними і нереверсивними роторами.
Принцип дії роторних дробарок аналогічний принципу дії молоткових дробарок. У роторних дробарках дроблення здійснюється жорстко закріпленими на [[ротор]]і 4 билами 7. Матеріал завантажується в зону ротора, що обертається з великою швидкістю. Ударами бил грудки руйнуються, і їх частини відкидаються на відбійні броньові плити 2 або колосники, що утворюють камеру дроблення. Ударяючись об футеровку, грудки руйнуються і знову відскакують на ротор. Це повторюється доти, поки грудки, досягши визначеної крупності, не вийдуть із дробарки через вихідну щілину або отвори колосникових решіток.
 
'''Роторні дробарки''' випускають двох типів: ДРК&nbsp;— для крупного дроблення і ДРС&nbsp;— для середнього і дрібного. У роторних дробарок співвідношення між діаметром ротора (D<sub>P</sub>) і максимальним розміром шматка в живленні (Dmax) складає:&nbsp;— для дробарок ДРК: D<sub>P</sub> = (1,7 … 2) D<sub>max</sub>,&nbsp;— для дробарок ДРС: D<sub>P</sub> = 3,3D<sub>max</sub>.
— для дробарок ДРК:
 
D<sub>P</sub> = (1,7 … 2) D<sub>max</sub>, – для дробарок ДРС:
 
D<sub>P</sub> = 3,3D<sub>max</sub>.
 
Продуктивність дробарок ударної дії визначають за ефективністю дроблення:
 
Продуктивність дробарок ударної дії визначають за ефективністю дроблення: Q = N·ηe·<sub>ет</sub>·k<sub>др</sub>·k<sub>d</sub>,
 
де N&nbsp;— встановлена потужність електродвигуна, кВт; η&nbsp;— коефіцієнт використання потужності [[електродвигун]]а (η = 0,8-0,95); e<sub>ет</sub>&nbsp;— ефективність дроблення еталонної дробарки, т/кВтּгод; k<sub>др</sub>&nbsp;— поправочний коефіцієнт на дробильність руди; k<sub>d</sub>&nbsp;— поправочний коефіцієнт на крупність руди.
''Двороторні дробарки'' в порівнянні з однороторними менш піддані забиванню і звичайно застосовуються для дроблення вологіших матеріалів і матеріалів, що злипаються, вони також дозволяють завантажувати матеріал більшої крупності. Ширину щілини колосникових решіток і відстань між ними та кінцем бил (молотків) вибирають залежно від необхідної крупності дробленого продукту і [[ість|вологвологості]]ості матеріалу, що дробиться. При дробленні глинистих вологих руд, щоб уникнути забивання колосникових решіток, відстань між колосниками збільшують. У важких випадках дробарки працюють без колосникових решіток.
Без колосникових решіток продуктивність дробарки підвищується, але при цьому в дробленому продукті з'являються зерна крупніші допустимих розмірів.