Відмінності між версіями «Тверде тіло»

292 байти додано ,  6 років тому
нема опису редагування
Цілісне уявлення про кристалічну структуру твердих тіл, як сукупності атомів, впорядковане розміщення яких у просторі забезпечується силами взаємодії було сформоване [[Огюст Браве|Огюстом Браве]] у 1848 році, хоча перші ідеї такого роду висловлювались у трактатах [[Ніколас Стено|Ніколасом Стено]] (1669), [[Рене-Жюст Аюї|Рене-Жустом Аюї]] (1784), [[Ісаак Ньютон|Ісааком Ньютоном]] у роботі «[[Математичні начала натуральної філософії]]» (1686), у якій розрахована [[швидкість звуку]] у ланцюжку пружно пов'язаних часток, [[Даніель Бернуллі|Даніелем Бернуллі]] (1727), [[Оґюстен-Луї Коші|Оґюстеном-Луї Коші]] (1830) та іншими.
 
У 1912 році [[Макс фон Лауе|М. Лауе]] спостерігав [[дифракція|дифракцію]] [[Рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]] на кристалах, чим остаточно затвердив уявлення про кристалічну будову твердих тіл, як впорядковану дискретну структуру. У 1913 році [[Вільям Генрі Брегг| В. Брегг]] встановив співвідношення, що пов’язуєпов'язує період кристалічної ґратки, довжину хвилі рентгенівського випромінювання з напрямами дифракційних максимумів (див. [[закон Брегга]]). На основі цього були розроблені методи експериментального визначення розташування атомів в кристалах й вимірювання міжатомних відстаней, що поклало початок [[Рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурному аналізу]] та іншим дифракційним методам дослідження структури твердих тіл. У 1927 році [[Клінтон Джозеф Девіссон|К. Дж. Девіссон]] спостерігав дифракцію електронів на кристалі. Згодом була виявлена дифракція нейтронів та інших часток.
 
В подальшому фізика твердого тіла поділилась на низку областей, вирізняння яких відбувається шляхом виділення або об’єктівоб'єктів дослідження (фізика металів, фізика напівпровідників, фізика магнетиків тощо), або методів дослідження властивостей твердих тіл ([[механічні випробування|механічних]], теплових, рентгено-структурних[[Рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурних]], [[магнітні методи|магнітних]] тощо).
 
== Фазові перетворення ==
 
=== Теплові властивості ===
 
==== Характеристики фазових переходів ====
Найважливішою тепловою властивістю твердого тіла є [[температура плавлення]] — температура, при якій відбувається перехід у рідкий стан. Іншою важливою характеристикою плавлення є [[теплота плавлення|прихована теплота плавлення]]. На відміну від кристалів, у аморфних твердих тіл перехід до рідкого стану із підвищенням температури відбувається поступово. Його характеризують [[температура склування|температурою склування]] — температурою, вище якої матеріал майже повністю втрачає пружність і стає пластичним.
56 368

редагувань