Костел святого Антонія та монастир бернардинців (Гвіздець): відмінності між версіями

== Історія споруди ==
 
Парафія відома з кінця XV ст. У [[1475]] році, в часи Галицького князівства, Ян Прокопович, мешканець села, став найпершим фундатором [[костел]]у. Парафія у Гвіздці заново була відновлена [[1710]] року. Фундатором костелу на новому етапі став [[князь]] Міхал Пузина, писар литовський, котрий [[1715]] року і з дозволу Львівського [[єпископ]]а Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію — [[кляштор]] отців бернардинів. ВСпоруда згадана у протоколі візиту [[архієпископ]]а Скарбка святиня була визначена існуючою. Той же Скарбек на підставі [[акт]]у фундації, виданого Пузиною 7 червня [[1719]] р., надав остаточну згоду на поселення бернардинів у Гвіздці. Фундатор зобовЗобов'язався побудувати власним коштом [[костел]] і [[кляштор]] для 12 ценців, захристію і монастирську [[Бібліотека|бібліотеку]], і виділити відповідну площу на [[город]] для нового [[монастир]]я <ref name="Гвіз">[http://www.gvozdets.if.ua/kostel/ Сайт Гвіздця]</ref>.
Парафія відома з кінця XV ст. У [[1475]] році, в часи Галицького князівства, Ян Прокопович, мешканець села Гвіздець, став найпершим фундатором [[костел]]у.
 
Звістку про новофундовану святиню булопам'ятку надруковано [[1724]] року. З [[1725]] року у костел відправляв службу божудіяв. [[1728]] року дерев'яний [[костел]] з кляштором постраждали від [[Пожежа|пожежі]].
Парафія у Гвіздці заново була відновлена [[1710]] року. Фундатором костелу на новому етапі став [[князь]] Міхал Пузина, писар литовський, котрий [[1715]] року і з дозволу Львівського [[єпископ]]а Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію — [[кляштор]] отців бернардинів. В протоколі візиту [[архієпископ]]а Скарбка святиня була визначена існуючою. Той же Скарбек на підставі [[акт]]у фундації, виданого Пузиною 7 червня [[1719]] р., надав остаточну згоду на поселення бернардинів у Гвіздці. Фундатор зобов'язався побудувати власним коштом [[костел]] і [[кляштор]] для 12 ценців, захристію і монастирську [[Бібліотека|бібліотеку]], і виділити відповідну площу на [[город]] для нового [[монастир]]я <ref name="Гвіз">[http://www.gvozdets.if.ua/kostel/ Сайт Гвіздця]</ref>.
 
[[1729]] року отримані гроші і коштовності по заповіту від княгині Софії Пузина ( на той час дружини Людвіка Каліновського, старости вінницького) на побудову костелу вже кам'яного костелу. Облаштування костелу тривало декількакілька років з перервами. [[1736]] року створено вівтар Св. Антонія. Станіслав Костка Пузина, староста упіцький придбав для цього вівтаря позолочену одежу. В [[1739]] році Міхал Врублевський, наставник кляштору у Гвіздці, разом з Теклею Бєльською заснував фонд для головного вівтаря костелу, котрий визолотив і правив малярською роботою Жураховський. [[1759]] року - поставлено [[Скульптура|статую]] святого [[Ян з Дуклі|Яна з Дуклі]] (завдяки коштам князя Станіслава Пузини).
Звістку про новофундовану святиню було надруковано [[1724]] року. З [[1725]] року костел відправляв службу божу. [[1728]] року дерев'яний [[костел]] з кляштором постраждали від [[Пожежа|пожежі]].
 
[[1729]] року отримані гроші і коштовності по заповіту від княгині Софії Пузина ( на той час дружини Людвіка Каліновського, старости вінницького) на побудову костелу вже кам'яного. Облаштування костелу тривало декілька років з перервами. [[1736]] року створено вівтар Св. Антонія. Станіслав Костка Пузина, староста упіцький придбав для цього вівтаря позолочену одежу. В [[1739]] році Міхал Врублевський, наставник кляштору у Гвіздці, разом з Теклею Бєльською заснував фонд для головного вівтаря костелу, котрий визолотив і правив малярською роботою Жураховський. [[1759]] року - поставлено [[Скульптура|статую]] святого [[Ян з Дуклі|Яна з Дуклі]] (завдяки коштам князя Станіслава Пузини).
 
== У 19 столітті ==
Ремонтно-реставраційні роботи проводили у [[1838]] і [[1880]]<ref name="Гвіз">< /ref>. На початку вересня [[1888]] року костел зазнав [[пожежа|пожежу]], постраждали дахи. Парафіяни встигли врятувати вироби з [[Срібло|срібла]], образа (не всі) і навіть різьблені з дерева оздоби. Дахи костелу терміново відремонтували напередодні зими<ref name="Гвіз">< /ref>. У теплу пору [[1889]] року костел потинькували в [[інтер'єр]]і. Того ж будівельного сезону створили дахи-шатро на західних вежах костелу. [[1890]] року ремонтували західний (головний) [[фасад]], додавши новий [[портал]] із коринфськими [[колона]]ми, котрі виконав Фелікс Дорганович з Острівця. Всі [[ремонт]]ні роботи йшли під керівництвом [[інженер]]а-будівельника Альбіна Згурського. До [[1892]] року встановили нововиготовлені [[вівтар]]і, хоча службу правили ще з листопада [[1889]] року<ref name="Гвіз">< /ref>. Головний [[вівтар]] костелу прикрашали різьблені фігури святих - Франциск Ассізький, архангел Михаїл, Св. Клара, Антоній Падуанський. Новий амвон у костелі прикрасили фігурами чотирьох євангелістів, врятованих з погорілої споруди. Нові [[вівтар]]і костелу наприкінці XIX ст. виготовлені коштом підприємця Фердинанда Маєрського з Перемишля<ref name="Гвіз">< /ref>.
 
Є відомості про створення органу наприкінці XVIII ст., коли костел обладнали ще і циборіумом та антипендіумом головного вівтаря. Новий орган костел отримав [[1896]] року, котрий створив Олександр Жебровський, майстер зі Львова<ref name="Гвіз">< /ref>. На сьогодні не збережений.
 
== У 20 столітті ==
В період [[1899]]-[[1902]] років [[ґрунт]]овно (від самого фундаменту) перебудували [[Дзвіниця|дзвіницю]] перед костелом у [[необароко]]вому стилі. У 1918&nbsp;р. проведено чергову реставрацію. Нові відновлювальні роботи на даху і на вежах проведені у 1918—1922 рр. за проектом Єжи Косінського. Роботи вели інженер Райшем з Коломиї та Петро Вадовський<ref name="Гвіз">< /ref>.
 
З [[1945]] року землі відійшли до складу [[СРСР]] згідно перерозподілу земель за повоєнними угодами. Костел задіяно під склад [[цемент]]у, потім під елеватор. [[1945]] року приміщення монастиря віддали під місцеву лікарню. Коли лікарню переселили в інше приміщення, тут розмістили [[Музична школа|музичну школу]] і місцеву [[Бібліотека|бібліотеку]]<ref name="Гвіз">< /ref>, які у 90-ті звідси вигнали церковники.
 
== У Незалежній Україні ==
1507

редагувань