'''Дієприслі́вник''' ({{lang-ru|деепричастие}}) — невідмінювана форма [[Дієслово|дієслова]]<ref>У шкільних підручниках дієприслівник визначають разом із дієприкметником як особливу форму дієслова</ref>, яка, пояснюючи [[присудок]], називає додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання ''що роблячи?'' ''що зробивши?'' Наприклад: ''мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши''.
Дієприслівник поєднує в собі деякі [[Граматика|граматичні]] ознаки як дієслова, так і [[прислівник]]а, що відбито й в назві: ''дієприслівник'' буквально означає '''прислівник, що діє, перебуває в дії'''. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія виду ([[Доконаний вид|доконаний]] — ''зупишившись, схилившись''; [[Недоконаний вид|недоконаний]] — ''говорячи, знаючи''), категорія часу<ref>На відміну від дієслів дійсного способу, дієприслівник не має майбутнього часу.</ref> ([[Теперішній час|теперішній]] — ''знаходячи, виступаючи''; [[Минулий час|минулий]] — ''притаївшись, пройшовши''). Дієприслівник, як і дієслово, може мати залежні слова. Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється (серед дієслівних форм, не відмінюється, зокрема, [[інфінітив]]), а також у реченні виконує роль [[Обставина|обставини]].
=== Значення ===
|