Війна Червоної та Білої троянд: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок) м Removing Link GA template (handled by wikidata) - The interwiki article is not good |
Немає опису редагування |
||
Рядок 33:
Після придушення невеликого ланкастерського заколоту в 1464 році, Генріх VI знову попав у руки йоркців. Проте Едуард IV посварився із своїм головним радником і союзником Воріком, якого прозивали творцем королів. Висуваючи на важливі посади родичів своєї дружини Елізабет Вудвіль, з якою король одружився потайки, він також розсердив багатьох своїх друзів та родичів. Ворік спочатку намагався замінити Едуарда молодшим братом Джорджем, герцогом Кларенським, а потім відновити на троні Генріха. Як наслідок, два роки пройшли в боротьбі із змінним успіхом для обох сторін, аж нарешті в 1471 році Едуард отримав вирішальну перемогу. Ворік та спадкоємець ланкастерів, принц Уельський Едуард, загинули. Одразу ж потому вбили й колишнього короля Генріха VI.
Настав період відносного миру, та в [[1483]] Едуард IV несподівано помер. Його брат [[Річард III (король Англії)|Річард Глостер]] одразу ж виступив, щоб завадити непопулярній родині Вудвіль захопити у свої руки владу при малолітньому синові померлого короля [[Едуард V|Едуарда V]]. Використавши як привід підозрілу законність шлюбу Едуарда IV, Глостер узурпував трон і став королем Річардом III. Узурпація й те, що Річарда підозрювали у вбивсті Едуарда V та його молодшого брата ([[принци у Тауері]]),
Прихильники родини Йорків повстали в [[1487]] році, але зазнали невдачі. Спорадичні бунти продовжувалися до [[1499]] року.
| |||