Вікіпедія

Кавказький заповідник: відмінності між версіями

Стаття Обговорення

Кавказький заповідник (редагувати)

Версія за 00:17, 22 січня 2015

314 байтів додано ,  7 років тому
вікіфікація, правопис, оформлення
мНемає опису редагування
(вікіфікація, правопис, оформлення)
{{Світова спадщина|900}}
[[Файл:Kaukasian nature reserve.jpg|міні]]
'''Кавка́зький державнийдержа́вний природнийприро́дний біосфернийбіосфе́рний запові́дник''' ({{lang-ru|Кавказский государственный природный биосферный заповедник}}) — [[Росія|Російський]] державний природний [[заповідник]], об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої Природної Спадщини]].
 
Заповідник є правонаступником Кавказького зубрового заповідника, створеного [[12 травня]] [[1924]], розташовується на Західному [[Кавказ]]і, на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Загальна площа заповідника — більше 280 тис. [[га]], з них в [[Краснодарський край|Краснодарському краї]] — 177,3 тис. га.
 
== Огляд ==
Кавказький заповідник є найбільшим гірничо-лісовим заповідником Європи і одним із старіших заповідників Росії. Заснований [[12 травня]] [[1924]] року. Велика роль в організації Кавказького заповідника належить Христофору Георгійовичу Шапошникову, колишньому лісничому Білореченського лісництва Кубанського полювання.
 
Заповідник займає землі [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], [[Республіка Адигея|Республіки Адигея]] і [[Карачаєво-Черкеська Республіка|Карачаєво-Черкеської Республіки]] РФ, впритул примикає до державного кордону з [[Грузія|Грузією]]. У відриві від основної території, в Хостинському районі [[Сочі]], розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника — відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника — 280 335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає [[Сочинський національний парк]].
 
=== Клімат ===
Заповідник розташувався на межі [[Помірний кліматичний пояс|помірного]] і [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічного кліматичних поясів]]. Теплий і вологий клімат в низькогір'ї має субтропічний характер з позитивними середніми температурами січня (+4,2°) і високими середніми температурами липня і серпня (20° і 21°). У горах сніжний покрив тримається п'ять і більше місяців. Літо помірне тепле (середні температури липня від 16 до 22°), річна сума опадів 700—1200 700–1200 мм, максимум припадає на раннє літо.
 
Гірський рельєф викликає [[Висотна поясність|висотну поясність]] клімату, що обумовлює поясний розподіл ландшафтів і їхніх невід'ємних компонентів, — грунтів і рослинності. На кожні 100 метрів підняття над рівнем моря температура падає на 0,5° С. Грунти міняються від субтропічних жовтоземів[[жовтозем]]ів в передгір'ях до примітивних гірських у високогір'ї. Основні грунтиґрунти заповідника — бурі гірногірсько-лісові і гірногірсько-луговілучні.
 
=== ФаунаЛандшафт ===
Особливу неповторність додають гірському ландшафту заповідника численні озера. Їх налічується більше 120. Вони невеликі за площею і часто повністю звільняються від льоду тільки у середині літа. Найбільше озеро заповідника — озеро Безмовності, з площею водного дзеркала 200 тисяч квадратних метрів.▼
89 видів ссавців, 248 — птахів, зокрема 112 що кубляться, 15 видів плазунів, 9 — земноводних, 21 — риб, 1 — круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.▼
 
Деякі райони заповідника (Лагонакське нагір'я, гг.гори Фішт, Оштен, Пше-Ха-Су, Ачешбок, Трю, Ахун і інші) являють собою карстові ландшафти з дуже великою кількістю печер. Так, на Лагонакському нагір'ї їх налічується понад 130.▼
Представництво ссавців заповідника за родинами:
їжакові, кротові та мідицеві з комахоїдних,
підковоносові та лиликові з кажанів,
зайцеві, вивіркові, вовчкові, тушканові, бабакові, мишеві з гризунів,
псові, ведмедеві, ракунові, мустелові, котові з хижих,
свиневі, оленеві та бикові з унгулят.
 
Не є рідкістю в заповіднику і льодовики[[льодовик]]и. Всього їх близько 60, а загальна площа — 18,2 квадратних кілометра.▼
З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, [[олень благородний]], [[ведмідь бурий]], [[козел кавказький]], [[сарна]], [[рись]], [[скельниця]] і [[свиня дика]].▼
 
=== Флора ===▼
Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти). Особливо багато їх серед безхребетних тварин, а також риб, амфібій і плазунів.▼
ФлораРослинність налічує 3000 видів, з яких більше половини, — судинні рослини. ПереважаючимиНайчисельнішими сімействамиродинами є астровіАйстрові (223 види), м'ятликовіТонконогові (114), різані (108), бобиБобові (82) тощо. Лісова флора включає більше 900 видів, частина яких зустрічається також в гірногірсько-луговомулучному поясі. Загальне число високогірних рослин перевищує 800 видів. Дерева і чагарники становлять 165 видів, зокрема 142 — листопадних, 16 — вічнозеленому листовихлистяних і 7 — хвойних.▼
 
Для флори заповідника характерна наявність стародавніхреліктових видів і представників, що мають обмежене розповсюдження. Кожна п'ята рослина заповідника є [[Ендемік|ендеміком]] або [[Реліктові види|реліктом]].▼
У заповідних урочищах знайшли останній притулок зникаючі види нашої планети. З хребетних тварин заповідника в Червону книгу МСОП занесено 8 видів, в Червону книгу РФ — 25 видів. А разом з безхребетними тваринами в державні і регіональні Червоні книги занесено 71 вид.▼
 
Своєрідність флори заповідника додають папороті (близько 40 видів), орхідеї (більше 30 видів), вічнозелені і зимозелені види, велике число декоративних рослин.▼
Тваринний світ заповідника неоднорідний, зустрічаються представники середземноморської, кавказької, колхидської і європейської фаун.▼
 
Велика частина території заповідника покрита лісовою рослинністю, і лише у високогір'ї розвинені субальпійські і альпійські лугилуки. У Червону книгу Росії занесено 55 видів рослин, що виростаютьзростають на території Кавказького заповідника.▼
▲=== Флора ===
▲Флора налічує 3000 видів, з яких більше половини, — судинні рослини. Переважаючими сімействами є астрові (223 види), м'ятликові (114), різані (108), боби (82) тощо. Лісова флора включає більше 900 видів, частина яких зустрічається також в гірно-луговому поясі. Загальне число високогірних рослин перевищує 800 видів. Дерева і чагарники становлять 165 видів, зокрема 142 — листопадних, 16 — вічнозеленому листових і 7 — хвойних.
 
== Фауна ==
▲Для флори заповідника характерна наявність стародавніх видів і представників, що мають обмежене розповсюдження. Кожна п'ята рослина заповідника є ендеміком або реліктом.
▲Тваринний світ налічує 89 видів ссавців, 248 — птахів, зокрема 112 що кубляться, 15 видів плазунів, 9 — земноводних, 21 — риб, 1 — круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.
 
Представництво ссавців заповідника за родинами: їжакові, кротові та мідицеві з комахоїдних, підковоносові та лиликові з кажанів, зайцеві, вивіркові, вовчкові, тушканові, бабакові, мишеві з гризунів, псові, ведмедеві, ракунові, мустелові, котові з хижих, свиневі, оленеві та бикові з унгулят.
▲Своєрідність флори заповідника додають папороті (близько 40 видів), орхідеї (більше 30 видів), вічнозелені і зимозелені види, велике число декоративних рослин.
 
▲З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, [[олень благородний]], [[ведмідь бурий]], [[козел кавказький]], [[сарна]], [[рись]], [[скельниця]] і [[свиня дика]].
▲Велика частина території заповідника покрита лісовою рослинністю, і лише у високогір'ї розвинені субальпійські і альпійські луги. У Червону книгу Росії занесено 55 видів рослин, що виростають на території Кавказького заповідника.
 
▲Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти). Особливо багато їх серед безхребетних тварин, а також риб, амфібій і плазунів.
== Ландшафт ==
▲Особливу неповторність додають гірському ландшафту заповідника численні озера. Їх налічується більше 120. Вони невеликі за площею і часто повністю звільняються від льоду тільки у середині літа. Найбільше озеро заповідника — озеро Безмовності, з площею водного дзеркала 200 тисяч квадратних метрів.
 
▲У заповідних урочищах знайшли останній притулок зникаючі види нашої планети. З хребетних тварин заповідника в Червону книгу МСОП занесено 8 видів, в Червону книгу РФ — 25 видів. А разом з безхребетними тваринами в державні і регіональні Червоні книги занесено 71 вид.
▲Деякі райони заповідника (Лагонакське нагір'я, гг. Фішт, Оштен, Пше-Ха-Су, Ачешбок, Трю, Ахун і інші) являють собою карстові ландшафти з дуже великою кількістю печер. Так, на Лагонакському нагір'ї їх налічується понад 130.
 
▲Тваринний світ заповідника неоднорідний, зустрічаються представники середземноморської, кавказької, колхидської і європейської фаун.
▲Не є рідкістю в заповіднику і льодовики. Всього їх близько 60, а загальна площа — 18,2 квадратних кілометра.
 
== Статус ==
У квітні 2008 відбувся візит до Росії сумісної місії ЮНЕСКО і [[Міжнародний союз охорони природи|МСОП]]. У опублікованому звіті мовиться:
 
<blockquote>''„Місія«Місія дуже стурбована вирубками лісу в пам'ятниках природи «Верхів„Верхів'я річки Цице»Цице“ і «Верхів„Верхів'я річок Пшеха і Пшехашха»Пшехашха“, розташованих в північно-західній частині Спадщини. Увага російських властей була привернута до несприятливих впливів цієї діяльності на видатну універсальну цінність і цілісність об'єкта. Місія вважає, що ця діяльність, якщо вона буде продовжена, поставить Спадщину під загрозу“загрозу»''<ref>[http://www.forest.ru/rus/news/index.html?x=12776 Експерти ЮНЕСКО і МСОП настійно закликають Росію до вживання реальних заходів з забезпечення збереження "«Західного Кавказу"»]</ref>.</blockquote>
 
== Виноски ==
[[Категорія:Заповідники Росії]]
[[Категорія:Світова спадщина в Росії]]
[[Категорія:Засновані у 1924]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/15501699