Відмінності між версіями «Германівка (Обухівський район)»

м (заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600)
Перші достеменні писемні згадки про Германівку знаходимо значно пізніше. Вона згадується у [[1580]]-их роках як належність до Лукавиці(Обухівського ключа). [[1580]] року Лукавицю - з Обуховом, Германівкою, Перегонівкою, Василевом, Деремезною - купив у Петра Дорогостайського-дядька білоцерківський староста [[Януш Острозький]]. [[1595]] року [[Януш Острозький]] називає Германівку з довкіллям окремим старостинством. Заснувавши велике староство Василівське, Острозький прилучив до нього і Германівку. 1598 року Павло Дорогостайський відсудив у Я.Острозького Обухівський ключ, в тому числі й Германівку. [[1618]] року Германівка належала зятеві Дорогостайського, бельзькому каштелянові [[Анджей Фірлей (сенатор)|Андрію Фірлею]]. [[1631]] року Фірлей тримав у ній 30 димів(осель). Германівка тоді вже називалася містечком. Великої шкоди завдали нашому краєві татарські набіги. Є відомості, що [[1640]] року татари спалили місто Германівку. Від Фірлея Обухівський ключ дістався його сестрі Анні, яка була заміжжю за графом Казимиром Тарновським. Тарновські тримали Германівку у складі Василівського ключа.
 
Під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]] Германівка стає [[Сотня|сотенним]] містечком. У [[1649]] році в ній створюється козацька сотня (сотник РоманІван Чернушенко), яка увійшла до [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] (полковник Данило Гиря). Сотня налічувала 99 козаків. Одна з доленосних битв розігралася на германівських полях у серпні-вересні [[1651]] року. Після [[Битва під Берестечком|Битви під Берестечком]] польські гетьмани [[Микола Потоцький|М. Потоцький]] і М. Калиновський стали табором у Германівці, також до них приєднався литовський гетьман [[Януш Радзивілл (1612—1655)|Я. Радзивілл]]. [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницький]] отаборився неподалік Перегонівки. Бої, що точилися тут більше трьох тижнів, завершилися підписанням відомого в історії [[Білоцерківський мирний договір 1651|Білоцерківського трактату]]. [[1656]] року Обухівський маєток стає ранговим і тоді ж «''пустые местечка Германовка и Обуховка''» надалися «на ранг» київському полковнику [[Антін Жданович|Антонові Ждановичу]].
 
За гетьманування Івана Виговського в нашому краю сталася одна з драматичних подій трагічної історії України: 11 вересня [[1659]] року в містечку Германівці було скликано козацьку раду, на яку прибули два ворогуючі табори - І. [[Виговський Іван|Виговського]] та І. Сірка з Юрієм Хмельницьким. В результаті суперечок між таборами, [[Чорна рада]] перетворилася в міжусобну биятику, в якій загинули полковники-дипломати Прокіп Верещяк і Степан Сулима. На цій [[Чорна рада|Чорній раді]] Виговського було скинуто з гетьманства, що поклало початок тридцятирічній громадянській війні, відомій під назвою [[Руїна]]. З громадянської війни Германівка вийшла геть спустошеною. В описі Київського округу за 28 липня [[1686]] рік знаходимо: «''селище [[Деремезна]] пусте серед степу коло криничок. А від того селища Деремезни вниз р. Красною до Дніпра пусті місця; пусте містечко Германівка, а під тим містечком слобідки: Гусачівка, Григорівка, Козіївка, Красненька, Германівка, а тим містечком Германівкою володів шляхтич Березовський...''».
764

редагування