Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 4 роки тому
м
нема опису редагування
'''Челядь''' (збірне, однина — ''челядник''), у давній Русі залежне населення ([[закупи]], [[смерди]], [[холопи]]) та ін. До 9 ст. вживалася для означення рабів у стані патріархального рабства; у 9-10 ст. - раби, які стали об'єктами купівлі-продажу. Згодом (з 11 ст.) - збірна назва населення феодальної [[Вотчина|вотчини]], яке знаходилось у різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди та ін.).
 
За козацьких часів і пізніше Ч.челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Подекуди в Україні челяддю називали молодь, учасників весілля.
 
Челядь – залежне населення; особи, що втратили своє господарство і працювали на [[феодал|феодала]]. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину.
29

редагувань