Антоній Міхал Потоцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 76:
В 1744 р. видав лист «Do Panów obojga stanów», в якому окреслив сміливу програму реформ, в тому числі допуск міщан до участи в сеймі.
 
В останні роки життя залишив політичну діяльність. 1746 року керував розмежуванням території [[Яблунів (Гусятинський район)|Яблунова]], [[Федорівка|Тудорова]], [[Сухостав]]у, [[Кобиловолоки|Кобиловолоків]]<ref>''M. Kurzej.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 s.144 {{lang-pl|}}</ref> У 1759&nbsp;р.(?) взяв в оренду [[Гусятин]], 1760&nbsp;р. здійснив передачу прав ґузовського старости на свого сина Яна (Яна Проспера<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html#C1 Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref>).

Брав участь, мав промову на похороні Юзефа Потоцького.<ref>[http://polona.pl/item/565790/70/ ] {{ref-pl}}</ref> Прийняв опіку над дітьми брата&nbsp;— львівського каштеляна [[Юзеф Потоцький (каштелян)|Юзефа Потоцького]]. Після смерти сина (1761/62<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html#C1 Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref> або 1763&nbsp;р.) займався внуком Протазієм (Протом). Лікувався у Кракові. Продав Гусятин, уступив Белзьке воєводство Іґнацію Цетнеру (20 березня 1763&nbsp;р.).
 
Тільки через свого брата Пйотра дізнавався про громадські справи, 1764 року про «коронацію варшавського короля». В 1765&nbsp;р. на короткий час став почувати себе краще, в листах висловлював надію, «що всіх нас нещасливих на батьківщині дуже швидко замінять щасливими. Турки точно вдарять по Москві». Залишив у рукописі щоденник, який Зиґмунт Ґлоґер переклав з французької, опублікував під назвою «Щоденник про повторне вибрання короля Станіслава Лещинського».