Тверді сплави: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
за ДСТУ 3761.5-98
Рядок 6:
За способом отримання розрізняють:
* ''Спечені тверді сплави'' (металокераміка, мінералокераміка і кермети) — композиційні матеріали, отримувані методом [[порошкова металургія|порошкової металургії]], що складаються з твердої керамічної сполуки, яка цементується металом або сплавом. Як керамічна сполука найчастіше використовуються [[карбід]]и вольфраму або титану, складні карбіди вольфраму і титану (часто також і [[тантал (хімічний елемент)|танталу]]), карбонітрид титану, рідше — інші карбіди, бориди тощо. Як в'яжучі (цементуючі) метали зазвичай використовують [[кобальт]], рідше — [[нікель]], його сплав з [[молібден]]ом або [[сталь]].
* ''Литі тверді сплави''&nbsp;— це сплави, що отримують методом [[плавка|плавки]] і [[лиття|лиття]]. Прикладом може служити сплав WC-W<sub>2</sub>C. До литих твердих сплавів належить велика група сплавів, що їх напорошуютьнапилюють або наплавляють на [[деталь машини|деталі]] [[механізм]]ів і [[машина|машин]], котрі зазнають [[абразивне зношування|абразивного зношування]], [[ерозія|ерозії]] чи [[корозія|корозії]]. Сюди належать: [[стеліт]]и (сплави на [[кобальт]]овій основі), сормайти (твердий сплав на залізній основі), стелітоподібні (основа Ni) і багато ін. Їх застосовування дає змогу в 2-4 (іноді в 10-20) рази збільшити період служби швидкозношуваних [[деталь машини|деталей]] [[механізм]]ів і [[машина|машин]], у тому числі автомобілів, сільськогосподарської техніки тощо.
 
== Властивості твердих сплавів ==