Антропогенез: відмінності між версіями

Водна теорія походження людини. Джон Нейпір у своїй книзі “Прапочатки людства” (1975) пише, що творцем цієї гіпотези був сер Елістер Нарді – англійський зоолог. Він виголосив її на банкеті підводного клубу на початку 1970-х років спочатку трохи в іронічній формі. Таким чином, не усвідомлюючи того, він став основоположником нового погляду на походження людини. Суть питання полягає в тому, що людина еволюціонувала на побережжі великих водоймищ і океану, де її головною здобиччю ставали підводні організми – риба, краби, різні молюски. Постійне ходінні у воді вимагало випрямленого стану і пересування на двох ногах, вивільнення рук для ловлі організмів і збору продуктів харчування. При цьому втрачалося оволосіння тіла і з’являвся підшкірний жировий прошарок, що запобігав переохолодженню тіла. Одночасно внаслідок природного добору на голові залишилася шапка волосся, що захищала від перегріву під палючим сонцем [Napier, 1975, s.213]. Хоч ця гіпотеза не відповідає на багато важливих питань антропогенезу, її пізніше підтримали інші автори. Зокрема, Ян Лінбланд, шведський натураліст, який в популярній літературі вважається навіть творцем цієї ідеї.