Шацький національний природний парк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
вікіфікація |
||
Рядок 105:
== Флора ==
Велика кількість озер, каналів та інших водойм зумовила значний розвиток прибережно-водної рослинності. Прибережна смуга зайнята переважно очеретом, а глибше, із збільшенням товщі води — [[куга озерна|кугою озерною]]. На великих глибинах розрослись угруповання жабурника, рдесників, водопериці та ін. Угруповання водних рослин відіграють велику роль у підтриманні функціонування озерних екосистем. Так, прибережні ценози створюють умови для нересту риби. Прибережні зарості озер є також місцем гніздування багатьох видів птахів.
Великого природоохоронного значення Шацькому парку надає наявність рідкісних рослинних угруповань, занесених до [[Зелена книга України|Зеленої книги України]], яких тут нараховується 14. До них відносяться такі лісові угруповання: групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, соснових лісів ялівцевих (з [[ялівець звичайний|ялівцем звичайним]]), дубово-соснових лісів ліщинових. Серед болотної рослинності рідкісними є формації шейхцерієво-сфагнова та осоково-шейхцерієво-сфагнова, [[осока Девелла|осоки Девелла]], [[меч-трава болотна|меч-трави болотної]], а серед водної рослинності — формації [[Альдрованда пухирчаста|альдрованди пухирчастої]], [[Латаття біле|латаття білого]], [[Латаття сніжно-біле|латаття сніжно-білого]], [[Глечики жовті|глечиків жовтих]], [[їжача голівка мала|їжачої голівки малої]], [[рдесник червонуватий|рдесника червонуватого]], [[рдесник туполистий|рдесника туполистого]], [[кушир підводний|куширу підводного]].
Флора парку налічує 795 видів вищих судинних рослин, серед яких найбільшими за кількістю видів є родини складноцвітих, злакових та осокових. Тут відмічено зростання 110 видів мохоподібних, 265 видів діатомових водоростей, 75 видів [[їстівні гриби|їстівних грибів]]. Загалом тут представлено близько 40% флори Українського [[Полісся]] в цілому або 70% флори Західного Полісся.
До [[Червона книга України|Червоної книги України]] занесено 28 видів флори парку: [[береза низька]], [[зозулині черевички справжні]], [[булатка червона]], [[гніздівка звичайна]], [[жировик
== Фауна ==
Рядок 122:
Із «червонокнижних» на території парку охороняються [[ропуха очеретяна]], [[мідянка]], [[лелека чорний]], [[лебідь малий]], [[жовта чапля]], [[Пугач звичайний|пугач]], [[шуліка рудий]], [[гага звичайна]], [[дятел білоспинний]], [[корольок червоноголовий]], [[кутора мала]], [[горностай]] та ін.
Надзвичайно велике значення має територія парку для збереження багатьох видів птахів. Західне Полісся є важливим регіоном для збереження глобально зникаючого виду птахів — [[Очеретянка прудка|очеретянки прудкої]], важливим середовищем існування таких видів, як [[глухар]], [[коловодник ставковий]], [[журавель сірий]] та ін., які в Європі перебувають під загрозою зникнення. Цей регіон є дуже важливим місцем відпочинку птахів під час їх міграцій. Більшість із зазначеного числа видів птахів у парку є мігруючими і зупиняються у цьому озерному районі для відпочинку. Тут перетинаються два шляхи міграцій: північно-південний Біломоро-Балтійсько-Середземноморський та Поліський широтний. Загалом під час весняних та осінніх міграцій в цьому районі зупиняються понад 10 тис. особин птахів. Найбільше під час міграцій тут збирається качок та гусей (особливо [[Гуска сіра|гуски сірої]]), багаточисельними є також [[мартин звичайний]], [[Лиска (птах)|лиска]], [[норець великий]], [[чайка]], кулики: [[травник]], [[веретенник великий]] тощо. Велике різноманіття водно-болотних та хижих птахів, серед яких багато рідкісних видів, спостерігається тут уже впродовж багатьох років. З огляду на це найцінніші водні акваторії та заболочені землі загальною площею 32850 га з 1995 р. увійшли до Рамсарського переліку у складі водно-болотного угіддя міжнародного значення «Шацькі озера».
У 1999–2003 рр. у межах Шацького національного природного парку реалізовано проекти з ренатуралізації боліт навкруги озер Кримно, Пулемецьке, Острів'янське та Люцимер. У результаті стабілізувався рівень води в озерах та обводненість прилеглих до озер боліт, відновлюється рослинний покрив боліт, спостерігається збільшення чисельності видів водно-болотних птахів. Подібні проекти з такими позитивними результатами будуть реалізовуватися і в інших місцях парку. Ця робота має не тільки значний ефект для збереження біорізноманіття, а й також сприяє розвиткові наукових досліджень та екологічній освіті. Обмін досвідом та еколого-освітні заходи відносяться до важливих видів діяльності Шацького національного природного парку. Тут є 4 науково-дослідні стаціонари українських університетів.
| |||