Історія Намібії: відмінності між версіями

Просування європейців з [[Капська колонія|Капської колонії]], що почалося з кінця 18 ст., змусило деякі частково європеїзовані групи місцевого населення переправитися на правобережжя р.[[Оранжева|Оранжевої]]. Народ орлам розселився серед нама аж до північно-західної частини плоскогір'я Каоко. Їх вторгнення порушило традиційний устрій життя місцевого населення і крихкий соціально-політичний баланс в тутешніх краях. Орлам були потрібні товари, які вони могли б обміняти на європейські промислові вироби. Вони використали свою технічну перевагу над місцевим населенням (бичачі упряжки і вогнепальна зброя) для захоплення єдиного товару, що користувався попитом у європейців -худоби [[гереро]]. У 1830-1850-х роках вождь орлам [[Йонкер АфрікаанерАфриканер]] підпорядкував багато племен [[нама (народ)|нама]] і [[гереро]] і створив військово-територіальне утворення, влада якого розповсюджувалася на більшую частину центральних районів сучасної Намібії. [[Йонкер АфрікаанерАфриканер]] управляв ним зі своїх ставок в [[Віндгук|Віндгуці]] і Окахандьє. Тоді ж у внутрішні райони південної частини Намібії проникли європейські торговці і місіонери, після 1840 року найбільшу активність тут виявляло Рейнська місіонерська громада. Після смерті Йонкера Афрікаанера в 1861 році його держава розпалася, однак загальна зацікавленість в нормальній торгівлі стримувала міжусобні зіткнення і угін худоби.