|
}}
'''Труше́вичі''' — село в Україні, [[Старосамбірський район|Старосамбірському районі]], [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 384 осіб (у [[1921]] р. — 720 осіб). Орган місцевого самоврядування — Трушевицька сільська рада.
''Князь Лев Данилович дарує Перемишльському єпископству село
Рушевичі''
''8 жовтня 1302 р.''
Текст опублікований Й. Левицьким у «Грамматике», стор. 4 — 5; Я. Головацьким
у «Хрестоматии», № 3, стор. 316 — 317; Д. Зубрицьким у «Крит.-истор. пов.»,
розділ «Подлинные бумаги, относящиеся к этому сочинению», стор. 3 — 4, В, та
А. Кримським в «Укр. грам.», стор. 454.
А се ӕ <sup>1</sup> кнѧзь Лѥвь <sup>2</sup> сынъ кролѧ <sup>3</sup>
Данила згадшисѧ єсмо <sup>3а</sup> с<sup>s</sup> нашими боѧры. ӕко прадѣдъ
цр̃ь <sup>5а</sup> вѥликый Володимирь. и ωтець нашь. и <sup>4</sup> придалъ
митрополитωмъ. и єп<sup>с̑</sup>пъмъ ко всимъ <sup>4а</sup> зѥмлямъ рүськымъ <sup>5</sup>
такожѥ и мы богү <sup>6</sup> и свѧтомү Иωаннү <sup>7</sup> єп<sup>с̑</sup>піи
<sup>8</sup> перемыскои п'''ридали єсмо сєло Рү́шевичи.''' почєнши отъ оу̑рочищъ <sup>9</sup>,
чрезъ Клепино границы <sup>9а</sup> Рүшовскои до млинища <sup>10а</sup>. на
Глажевѣ ωтъ Глажева до виръховины до Бичища, ωтъ <sup>10</sup> Бичища
до Юлътоховы Росохы, ωтъ <sup>10</sup> Дүнковичь, а ωтъ <sup>10</sup>
Юлътоховы до высокои горы. А ω<sup>т</sup> <sup>11</sup> тои горы до Пєрүнова Дүба
горѣ Скломь. а ωтъ <sup>10</sup> Перүнова дүба до Бѣлыхъ бєрєговъ <sup>12</sup>.
а ωтъ <sup>10</sup> Бѣлыхъ бєрєговъ до Колъменскихъ потоковъ и з<sup>s</sup>
<sup>13</sup> обѣма бєрєгы. а ωтъ <sup>10</sup> Колъменскихъ потоковъ до
Черемошнои. и доловъ Чєрєменского. до Клєпина млинища. даѥмъ <sup>14</sup> с<sup>s
</sup>полми и сѣножатми, и зъ лүками и ставы <sup>15</sup> и млынми и з<sup>s </sup>лѣсы
и з<sup>s </sup>бортъми и медовыми данми и ωвчими <sup>16</sup> данми и
совсѣми <sup>17</sup> пожиткы. и ловищи дали єсмо кү свѧтомү Иωаннү. въ
богомолство на вѣкы вѣчне. єп<sup>с̑</sup>пωмъ <sup>18</sup> вьсѣмъ дєржати поживати
и на вѣкы вѣчнє. и <sup>19</sup> за нас бога просити и за нашѣ предкы а на моє
слово хто оу̑стүпить, сүдъ с<sup>s </sup>нимъ прєдъ богомъ и да бүдетъ
клѧтва божія по нємъ. всєи <sup>20</sup> вѣкъ и вобүдүчій <sup>21</sup>. во
дн̃ъ страшнаго сүда божія. На тое єсмо грамотү нашү, дали и пєчѧть свою
привѣсили. а притомъ <sup>22</sup> были митрополитъ Галицкій <sup>38</sup> с<sup>s
</sup>Клироса и вл̃дка Пєрємыскыи Ларіωнъ <sup>23 </sup>и кнѧзь Андрей Ӕрославичъ
<sup>24</sup>. и панъ Васко. и иныхъ бояръ много было при томъ. а писана и дана
грамота оу̑ во <sup>25</sup> Лвовѣ <sup>43</sup>. пѧтокъ мс̃ца ωктоврія
<sup>26 </sup>во и̃ [8] дн̃ъ лѣта ≠S <sup>27</sup> дѥсѧтого <sup>28</sup>
[6810]. а писецъ Захарія <sup>39</sup> Вихотъ.(І..С.)
== Церква ==
| 