Корінь: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Сторінка очищена Мітка: очищення сторінки |
Yukh68 (обговорення | внесок) м Відкинути редагування 95.69.192.105 до зробленого Bulakhovskyi |
||
Рядок 1:
[[Файл:Хапхал3.jpg|праворуч|200px|thumb|Розмита коренева система дерева. Схили [[Хапхал]]а.]]
[[Файл:Koreni-00.JPG|праворуч|200px|thumb|Оголене коріння [[Дерево|дерева]]]]
[[Файл:Primary and secondary cotton roots.jpg|thumb|right|200px|Первинні та вторинні корені [[Бавовник|бавовника]]]]
[[Файл:Wurzeln am Berghäuser Altrhein, Speyerer Auwald.JPG|thumb|200px|праворуч|]]
[[Файл:Корінь.JPG|thumb|200px|праворуч|Корінь на камені-скелі.]]
{{Otheruses}}
'''Ко́рінь''' —підземний, [[вегетативні органи|вегетативний орган]] рослини з необмеженим [[ріст|ростом]], який забезпечує закріплення [[рослини|рослин]] у субстраті, поглинання і транспорт [[вода|води]] та розчинених у ній [[мінеральні речовини|мінеральних речовин]] та продуктів життєдіяльності ґрунтових [[мікроорганізми|мікроорганізмів]] і коренів інших рослин, первинний [[синтез]] [[органічні речовини|органічних речовин]], виділення в [[ґрунт]] продуктів [[обмін речовин|обміну речовин]] і вегетативне розмноження.
Поява кореня в процесі [[еволюція|еволюції]] рослин — важливий [[ароморфоз]], одне з пристосувань до життя на [[Суходіл (географія)|суходолі]]. Вперше справжні корені з'являються у [[папоротеподібні|папоротеподібних]]. Потім у [[квіткові рослини|квіткових рослин]] завдяки [[ідіоадаптація]]м формуються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові функції. Так, у деяких рослин у коренях відбувається запас поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення [[коренеплід|коренеплодів]] ([[морква]], [[редис]], [[буряк (рослина)|буряки]]) або кореневих бульб ([[жоржина|жоржини]], [[Пшінка весняна|пшінка]]). Корені [[епіфіти|епіфітних]] рослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: [[орхідея|орхідеї]], [[мох]]и, [[лишайник]]и) можуть запасати воду.
== Основні функції ==
* Закріплення рослини в субстраті;
* Поглинають і транспортують воду і розчинені в ній поживні речовини.;
* Запасання поживних речовин;
* Взаємодія з коренями інших рослин (симбіоз), грибами, мікроорганізмами;
* Вегетативне розмноження;
* Первинний синтез органічних речовин.
== Типи коренів ==
[[Зародок]] кореня закладається одночасно з [[брунька|брунькою]] в зародку [[насінина|насінини]] і називається '''зародковим коренем'''. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або '''первинний''', корінь, здатний до галуження. Паралельно з ростом на ньому з'являються '''бічні''' корені першого порядку, які, в свою чергу, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і т. д. Крім головного і бічних коренів у рослин утворюються й '''додаткові''' корені, які формуються на стеблах, листках, але не на корені.
== Видозміни коренів ==
[[Файл:Mangrove_knees_Yap.jpg|thumb|200px|right|[[Дихальні корені]] [[Різофора|мангрових]]]]
У [[тропіки|тропічних]] [[дерево|дерев]], що ростуть на ґрунтах, бідних на [[кисень]], або на [[болото|болотах]], утворюються '''дихальні корені''' — пневматофори (мангрові), що ростуть угору; вони підіймаються над поверхнею субстрату і забезпечують дихання.
'''Ходульні корені''' утворюються на надземних пагонах, закріплюються в ґрунті і міцно утримують рослину (фікус-баньян, [[кукурудза]]). Деякі рослини-[[паразитизм|паразити]] ([[повитиця]]) або напівпаразити ([[омела]]) утворюють '''корені-присоски''' ([[гаусторії]]). У витких і лазячих рослин формуються чіпкі '''повітряні корені''' ([[плющ]]).
У '''запасальних коренях''' ([[коренеплоди]] та [[Бульбокорінь|бульбокорені]]) відкладаються поживні речовини.
== Симбіотичні відносини ==
У багатьох (близько 90%) [[квіткові рослини|квіткових рослин]] корені вступають у [[симбіоз]] з [[гриби|грибами]], утворюючи [[мікориза|мікоризу]], або з [[бактерії|бактеріями]], утворюючи [[бактеріориза|бактеріоризу]]. Мікроорганізми-симбіонти входять до складу ''ризосфери'' — ґрунтового шару завтовшки 2—3 мм, що прилягає до коренів рослин. Скупчення великої кількості грибів і бактерій у ризосфері пов'язане з виділенням коренями речовин, якими живляться ці [[мікроорганізми]].
== Коренева система ==
Сукупність всіх коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює '''кореневу систему'''. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.
'''Стрижнева''' має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. Вона трапляється у більшої частини [[дводольні|дводольних рослин]].
У '''мичкуватої''' немає добре вираженого головного кореня, системи всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи [[стебло|стебла]]. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється ''вузол кущіння'', з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості [[однодольні|однодольних рослин]].
Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У дводольних рослин із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У однодольних рослин найчастіше проростає кілька корінців. Потім їхній ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.
Є рослини (багато серед [[трава|трав'янистих]] дводольних), які мають змішану кореневу систему (у них одночасно функціонують головний, бічні і додаткові корені).
== Ріст кореня ==
Корінь росте своєю верхівкою, заглиблюючись у нижні шари ґрунту. У разі пошкодження кінчика головного кореня починається посилений ріст його бічних відгалужень. Цю властивість кореня використовують при вирощуванні [[розсада|розсади]] культурних рослин із стрижневим коренем. У молодих рослин відщипують кінчик головного кореня, що припиняє його ріст у довжину і спричинює ріст бічних і додаткових коренів у верхньому, найродючішому шарі ґрунту. Після відщипування частини головного кореня розсаду висаджують на постійне місце зростання за допомогою загостреного кілочка — пінетки, звідси цей процес дістав назву '''пікірування'''.
Морфологія коренів, глибина і ширина їх проникнення в ґрунт залежать від [[вид]]у рослин, умов їх існування, методів штучного впливу на ріст рослин. За об'ємом кореневі системи рослин завжди більші, ніж їхні надземні частини.
== Зони кореня ==
Корінь ділиться на декілька зон, такі як: зона поділу (в цьому відділі клітини ростуть і розтягуються особливо швидко, що забезпечує швидкий ріст у довжину), зона всмоктування (всисна) — від цієї зони відходять маленькі корінці (вирости клітин), що забезпечують більшу площу поглинання води і розчинених в ній мінеральних речовин, і кореневий чохлик, що знаходиться на кінчику кореня і забезпечує захист від механічних ушкоджень (камінь, скло…).
У зоні поділу виділяється спеціальний слиз, який полегшує просування кореня вглиб землі.
== Див. також ==
* [[Дерево]]
* [[Кора]]
* [[Гілка]]
* [[Листя]]
== Література ==
# ''Слюсарев А. О., Самсонов О. В., Мухін В. М. та ін.'' Біологія: навчальний посібник. Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. — Київ: Вища школа, 1999.
{{botany-stub}}
[[Категорія:Морфологія рослин]]
[[Категорія:Коріння|*]]
[[Категорія:Вегетативні органи]]
| |||