Черневе (Яворівський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 41:
==Історія==
''Свідчення Яна Тарнувського про право Ігнатка та Самійла
Черневичів, а також Миша Мужиковича на відповідне майно''
'''''23 травня 1390 р.'''''
Текст опублікований В. Розовим в «Южнор. гр.», «Укр. гр.», № 23-а,
стор. 175 — 176
А се знаменито буду(т). и свѣдочно всѣмъ. добрымъ. што на тотъ
листъ оузоздрѧть. Мы панъ ӕнъ дѣдичь тарнувъскии. староста рускии. познавами
то нашимъ листомъ. господарѧ нашего милостивого. королѧ влодислава. ѥго
приказаньѥмь. то ѥсмы вчинили. игнаткови '''черневи(ч)''' дали ѥсмы ω(т)мѣну.
за пекули(ч). и ѥго брату самоилови. оу '''тѣшковичехъ,''' воземъши подъ слугами
королювъскими. ѥхъ вотнину дворища фалелѣѥвичь. што же мишь мужикови(ч).
держалъ та дворища оу тѣшькови(ч). королювъ слуга. и мы ѥсмы. тому исному
мишеви и ѥго дѣтемъ дали ѥсмы фецеви(ч) дворище и бугданъчича оу
новосѣльце(х) на вѣки. и дѣтемъ ѥго. за ѥго дворища за ω(т)мѣну. што же
имѣлъ оу тѣшковичи(х). а тако дали ѥсмы мишеви та дворища оу новосѣльце(х) и
землею. и сѣножатьми. и зъ гаими. и ставомъ. и з болоты. и со всѣми оужитки. ӕко
коли. из вѣка вѣчного было к тѣмъ дворищюмъ. а на то дали ѥсмы. грамоту нашю.
и печать завѣсили. на потвержѣнъѥ тѣ(х) дворищь. а данъ листъ по бж̃ьюмъ
нарожѣнъѥ. а̃. лѣ(т). и. т̃ лѣ(т). и девѧносто лѣ(т). на ст̃го дх̃а
дн̃ь оу перемышли. а имать мишь служити кролеви стрѣльцемь на каждую воину. а
при томъ были и свѣдци. панъ ходько быбелъскии. панъ мичко мжюрувъскии. панъ
фебрунъ воѥвода. панъ васко кузмичь, костько судыӕ перемышльскии. воитъ перемышльскии
михалко. и вели было добрыхъ при томъ. кто жь коли зломи(т) нашю грамотоу су(д)
пре(д) б(г)мъ имаю с нимъ. (І.С.)
<small>Грамоти XIV ст. / Упорядк., вст. ст., ком. i слов.-покаж. М. М. Пещак — К., 1974.</small>
Назва села походить від слів Чернь або Чарн, так колись називали монахів, які жили у цій місцевості.
| |||