Відмінності між версіями «Горностаївський район»

м
нема опису редагування
м (Зображення:Gornostaivskiy_rayon_prapor_.svg замінене на Зображення:Gornostaivskiy_rayon_prapor.svg за вказівкою користувача Steinsplitter. Причина: Robot:...)
м
'''Горноста́ївський райо́н''' розташований у центрально-північній частині Херсонщини.
 
На півночі межує з [[Великолепетиський район|Великолепетиським]], сході і півдні з [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозьким]] і [[Каховський район|Каховським]], на заході по руслу [[Дніпро|Дніпра]] з [[Бериславський район|Бериславським]] районамирайонам.
 
== Історія ==
Назву район одержав від переселенців з села [[Горностаївка (Ріпкинський район)|Горностаївки]] на [[Київщина|Київщині]]. Назва пішла від [[горностай|горностая]] — тваринки, що водилася на [[Полісся|Поліссі]]. Райцентр засновано у XVIII столітті.
 
Поблизу нього збереглися залишки поселення доби [[Бронзова доба|пізньої бронзи]], городище [[скіфи|скіфсько]]-[[сармати|сарматської]] доби, знайдено [[кам'яні баби]] кочівників ХІ-ХШХІІІ століть. В околицях села [[Каїри (Горностаївський район)|Каїри]] виявлено мезолітичну[[мезоліт]]ичну стоянку, неолітичне[[неоліт]]ичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ-ХІ століть.
 
З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством[[хліборобство]]м, скотарством[[скотарство]]м, рибальством[[рибальство]]м на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового[[вапняк]]ового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували [[пшениця|пшеницею]] і худобою.
 
Сьогодні економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-черноземні[[чорнозем]]ні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.
 
У [[1923]] році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений [[Херсонський округ]], до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.
Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.
 
Після утворення району в [[1923]] році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописемності, в яких навчалися в основному жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписемність.
У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків.
За постановою [[ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]].
 
У [[1935]] році почала видаватися районна газета «Сталінець», яку одержував майже кожен двір.
 
З [[1932]] по [[1934]]&nbsp;рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]. У селах траплялись випадки канібалізму[[канібалізм]]у.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html</ref>
 
[[Файл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px|Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918&nbsp;р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у]]. За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У [[1949]] році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено поз відновленнювідновлення шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]]–[[1949]]&nbsp;рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До [[1950]] року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і ясліясла, водонасосну станцію.
 
У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.
 
В [[1958]] році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як [[кукурудза]]. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося дальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.
 
В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.
 
== Культура ==
у районі діє 22 бібліотеки; 22 заклади культури клубного типу; [[Горностаївський етнографічний музей|один музей]]; 10 будинків культури; 12 сільських клубів; одна дитяча музична школа.
 
На території району розташовано 42 пам'ятки історії та 211 пам'яток археології.