Фосампренавір: відмінності між версіями

| Період напіввиведення = 7.,7 год.

'''Фосампренавір''' (міжнародна транскрипція '''FPV''') — синтетичний [[противірусний препарат]] з групи [[інгібітори протеази|інгібіторів протеази]] для [[пероральний прийом лікарських засобів|прийому всередину]].

=== ФармакодинамікаФармакокінетика ===

Фосампренавір при прийомі всередину відносно швидко всмоктується, після першого проходження через печінку перетворюється на [[ампренавір]] та [[фосфорна кислота|фосфорну кислоту]], максимальна концентрація [[ампренавір]]у в крові досягається в середньому на протязі 78 хвилин. Біодоступність препарату при пероральному прийомі не досліджена. Препарат добре зв'язується збілками плазми крові. [[Ампренавір]] погано проникає через [[гематоенцефалічний бар'єр]]. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. [[Ампренавір]] метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом (75%), частково виводиться нирками (14%) у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату (по [[ампренавір]]у) становить в середньому 7,7 години, цей час може змінюватися при [[печінкова недостатність|печінковій недостатності]].

При застосуванні фосампренавіру можливінайчастішим наступніпобічним побічніефектом ефекти:є нудота,висипання блювотана шкірі, більщо вспостерігаються животі,у діарея,12—33% метеоризм,випадках головнийзастосування більпрепарату, парестезіїважкі вшкірні ділянцівисипання рота,спостерігаються [[інфарктнечасто міокарду]],(менше висипання1% на шкірівипадків), [[синдром Стівенса-Джонсона]], [[набряк Квінке]], та [[сечокам'янаанафілактичний хворобашок]], підвищенаспостерігаються втомлюваністьрідко (0,01—0,1%); дуже часто (більше 10%) спостерігається гіперхолестеринемія, часто (1—10%) гіпертригліцеридемія, гіперглікемія,та підвищення активності трансаміназ[[трансферази|амінотрансфераз]] в крові (6—8% випадків значного підвищення). Дуже часто спостерігаються побічні ефекти з боку травної системи (до 40% випадків застосування, важкого ступеня спостерігались у 5—10% випадків) — [[нудота]], [[блювання]], біль в животі; рідше спостерігалися [[діарея]] та метеоризм. Серед побічних ефектів з боку [[нервова система|нервової системи]] часто (1—10%) спостерігалися [[головний біль]] та парестезії в ділянці рота. Нечасто (0,1—1%) спостерігається побічна дія у вигляді [[інфаркт міокарду|інфаркту міокарду]], частіше на фоні гіперхолестеринемії. Серед інших побічних ефектів часто (1—10%) спостерігається підвищена втомлюваність, решта побічних ефектів ([[сечокам'яна хвороба]], гіперглікемія, ліподистрофія, міалгія, міозит, [[рабдоміоліз]], збільшення частоти кровотеч у хворих [[гемофілія|гемофілією]]) спостерігаються нечасто. Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії у хворих зростає імовірність лактатацидозу, остеонекрозу, гепатонекрозу. При проведенні [[ВААРТ]] у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення [[ВААРТ]] зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.

* [http://aids72infectology.ucoz.ru/upload_ld/files0/MMHIV10_Final58_.__-___-2012-.pdf Дж. Бартлетт, Дж. Галлант, П.Фам Клинические аспекты ВИЧ-инфекции 2009–20102012 {{ref-ru}}]
[[Категорія:Анти-ВІЛ препарати]]