Ескадрон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Нова сторінка: '''Ескадрон'''  — тактичний та адміністративний підрозділ в кавалерії. В [[піх...
 
м вікіфікація, оформлення
Рядок 1:
'''ЕскадронЕскадро́н''' &nbsp;— тактичний та адміністративний [[підрозділ]] в [[кавалерія|кавалерії]]. В [[піхота|піхоті]] умовно відповідав [[батальйон]]у.<br/>
Вперше '''''ескадрони''''' з'явилися в епоху [[Карл V Мудрий|Карла V]]; спочатку вони будувалися в 17 шеренг, потім число шеренг було зменшене до 6 (у епоху [[Релігійні війни|релігійних воєн]] у [[Франція|Франції]]), до 5 (при [[Генріх IV (король Франції)|Генріху IV]]), до 3-х (при [[Густав II Адольф|Густаве-Адольфе]]) і, нарешті, до 2-х (при [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріху Великому]]).<br/>
Спочатку ескадрони ділилися на різне число [[рота (армія)|рот]] і складалися з декількох сотень [[кінь|коней]]; практика вказала, проте, що великий чисельний склад ескадронів утрудняє управління ними в [[Бій|бою]], зменшує швидкість руху при [[Атака|атаці]] і, збільшуючи довжину [[фронт]]у, ослабляє повороткість; тому на початок [[20 століття|XX століття]] ескадрони скрізь складалися з 120—150 коней.<br/>
До [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] чисельність ескадронів була прийнята в 128 коней; ескадрони ділилися на 2 півескадрони і 4 [[взвод]]и, по 16 рядів в кожному. Маршові ескадрони із запасних кавалерійських частин, що відправляються у [[Воєнний стан|воєнний час]] на укомплектування [[полк]]ів, мали по 160 коней, тобто по 20 рядів у взводі.<br/>
Ескадрони з'єднувалися в полки, від 4 до 6 в кожному. У [[Кірасири|кірасирських]] полках було по 4 ескадрони, у решти — по 6-ть; крім того, існували окремі [[дивізіон]]и, у складі яких було по 2 ескадрони.<br/>
У [[Козаки|козачих]] і міліційних військах ескадрону відповідала [[сотня]].
 
Вперше '''''ескадрони''''' з'явилися в епоху [[Карл V Мудрий|Карла V]]; спочатку вони будувалися в 17 шеренг, потім число шеренг було зменшене до 6 (у епоху [[Релігійні війни|релігійних воєн]] у [[Франція|Франції]]), до 5 (при [[Генріх IV (король Франції)|Генріху IV]]), до 3-х (при [[Густав II Адольф|Густаве-Адольфе]]) і, нарешті, до 2-х (при [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріху Великому]]).<br/>
 
Спочатку ескадрони ділилися на різне число [[рота (армія)|рот]] і складалися з декількох сотень [[кінь|коней]]; практика вказала, проте, що великий чисельний склад ескадронів утрудняє управління ними в [[Бій|бою]], зменшує швидкість руху при [[Атака|атаці]] і, збільшуючи довжину [[фронт]]у, ослабляє повороткість; тому на початок [[20 століття|XX століття]] ескадрони скрізь складалися з 120—150 коней.<br/>
 
До [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] чисельність ескадронів була прийнята в 128 коней; ескадрони ділилися на 2 півескадрони і 4 [[взвод]]и, по 16 рядів в кожному. Маршові ескадрони із запасних кавалерійських частин, що відправляються у [[Воєнний стан|воєнний час]] на укомплектування [[полк]]ів, мали по 160 коней, тобто по 20 рядів у взводі.<br/>
 
Ескадрони з'єднувалися в полки, від 4 до 6 в кожному. У [[Кірасири|кірасирських]] полках було по 4 ескадрони, у решти &nbsp;— по 6-ть; крім того, існували окремі [[дивізіон]]и, у складі яких було по 2 ескадрони.<br/>
 
У [[Козаки|козачих]] і міліційних військах ескадрону відповідала [[сотня]].
 
{{Mil-stub}}