Чеські брати: відмінності між версіями

Після того, як в 1457 році з ініціативи [[Їржі з Подєбрад|Юрія Подебрадського]] [[таборити]] були змушені ввести [[чашники (гусити)|утраквістське]] богослужіння, частина їх пішла на остаточний розрив із поміркованим крилом гуситів і започаткувала організаційне оформлення однієї з найбільших сект чеських відступників від панівної церкви — так званої «Братської Єдноти», послідовники якої були відоміші під ім'ям «чеських братів». Свою першопочаткову організацію «Єднота» отримала саме в цей час.

«Чеські брати» належали до найбільш поміркованих утраквістських сект, яка в той же часводночас найбільш твердо стояла на позиціях цілковитої незалежності від Риму та від інших подібних сект; общинагромада в повній мірі була виразником тих ідей, якими керувались керівники суспільно-політичного та релігійного руху в Чехії в XV ст. Головні заслуги у сфері засадничого облаштування діяльності братства та формування його організаційної структури належать [[Лукаш Празький|Лукашу]] та [[Петро Хельчицький|Петру Хельчицькому]]. Внутрішній розвиток, обрядність «Братської Єдноти» знайшла вираження в багатій літературі братства, видними представниками якої були вищезгадані Лукаш та Петро ХельчицькийХельчицькі.

Перша община «чеських братів» була заснована в 1457 році в Кунвальді Ржегором, племінником Яна Рокіцани, що став одним із основних послідовників та провідників ідей Петра Хельчицького. Кунвальдською общиною вважались за головні наступні принципи: повна відсутність приватної власності; відмова від будь-яких форм світської влади; висока моральність; зобов'язання жити виключновинятково з власної праці; заперечення насильства у всіх його формах та спротив зовнішній владі. Незважаючи на активні закиди недоброзичливців, які часто прирівнювали братство до крайніх сект типу [[вальденси|вальденсів]], чисельність братства поступово збільшувалась, паралельно розширювалась і територіальна організація «Єдноти». У зв'язку із цим в 1467 році постала потреба обрання кількох єпископів — з'явилась потреба у широкій, правильній організації для братчиків Чехії та Моравії; з цих пірвідтоді кунвальдське братство набуло відомості під назвою «Чеських братів».

В такому вигляді братство проіснувало до 1480 року, коли в нього вступив вищезгаданий Лукаш Хельчицький, який вніс розкол у «Братську Єдноту» своїми пропозиціями пом'якшити правила вступу в общинугромаду. До 1496 року прибічники строгого уставу мали значну перевагу, але в цьому ж році на зборах у Хлумеку вони були змушені поступитись своєю позицією. Але при цьому частина братчиків на чолі із Амосом зі Штекна відділилась і утворила свою так звану «меншу сторону», яка, проіснувавши самостійно до 1542 р., коли знову злилась із братством.

Порядок управління общини було визначено наступним чином у тому ж таки 1496 р.: на чолі общинигромади стояла так звана «Вища рада», яка складалась із представників міст та виборних від общини, общинагромада управлялася старійшинами, яким, власне, і належали повноваження слідкувати за виконанням уставу братства її членами общини; приватна власність дозволялася лише в тому випадку, коли її власник не виявляв наміру використати її всупереч правилам уставу, «не на користь своєму ближньому».