Слива домашня: відмінності між версіями

| species = '''Слива домашня'''

| binomial = ''Prunus domeslica'' L.

При схрещуванні терну ''[[Prunus spinosa]]'' (2n = 32) з аличею ''[[Prunus divaricata]]'' (2n = 16) було отримано рослину повністю ідентичну сливі домашній. Це рослина, як і слива домашня мала 2n = 48 хромосом. Ймовірно, дика слива в ході еволюції вийшла саме таким шляхом<ref name="Янковский">[http://bio.fizteh.ru/student/files/biology/biolections/lection18.html Янковский Н. К. (ИОГен РАН). Лекция № &nbsp;18. Сцепление и рекомбинация. Мутации: роль в эволюции и индивидуальном развитии.]</ref>.

Плодове дерево заввишки 6&nbsp;-— 16 &nbsp;м з. Плоди&nbsp;— м'ясисті кістянки різної форми, звич. 20&nbsp;-— 30 г ваги. Вони соковиті і мають високі смакові, поживні й дієтичні властивості; містять 7&nbsp;-— 18% цукрів, 0,25&nbsp;-— 1,35% органічних кислот, 0,75&nbsp;-— 0,95% пектинових речовин, 8,8&nbsp;-— 22,1 мг% вітамінів С та провітаміни А, в кісточках&nbsp;-— 30&nbsp;-— 35% олії. Сливи споживають свіжими, переробляють на [[чорнослив]], конфітури, [[маринад]]и, [[компот]]и, [[повидло|повидла]], [[мармелад]]и, [[наливка|наливки]] тощо.

В Україні вирощують С. повсюдно, найбільше на сх. Поділлі, Покутті, Закарпатті, Харківщині й Кубані. За переписом садів 1970 в УРСР було бл. 50&nbsp;млн плодових С. (15,5% плодових дерев, після яблуні&nbsp;-— 46,5% і вишні&nbsp;-— 20,4%) на бл. 130 000 га. За сприятливих умов С. дає високі врожаї до 10&nbsp;-— 15 т з 1 га.

Для посадки сливи ґрунт має бути глибокий, не менше 35-40 &nbsp;см обробки. Контроль кислотності легко вести відповідно до бур'янової рослинності. На кислих ґрунтах переважають хвощ, пикульник, щавель, м'ята, подорожник, [[перестріч гайовий]], верес; на слабокислих&nbsp;— ромашка, в'юнок, конюшина. Кислі ґрунти обов'язково вапнують. Для суглинок 500 г.кв/метр, на піщаних 200 г.кв/метр. Найбільш дієвий спосіб вапнування полягає в тому, щоб спочатку рівномірно посипати ґрунт вапном (попелом), а потім гноєм (коров’якомкоров'яком), відтак його перекопують. Посадкову яму роблять завширшки 50-60 &nbsp;см і такою ж глибиною. В яму кладуть гній або компост 10-16 &nbsp;кг, 100-150100–150 г подвійного суперфосфату, 80-120 г сіркокислого калію (60-80 г хлористого калію) або 400-500400–500 г попелу.

Після посадки в саду за першого року сливу обрізають з метою правильного формування крони. Молоді дерева деяких сортів вже у перші роки після посадки виганяють довгі (до 1&nbsp;-— 2 м) однолітні пагінці, тому для регулювання росту потребують обрізання. Дерева сливи формують так само, як деревоподібну вишню.

У зимостійких сортах залишають штамб заввишки 40&nbsp;-— 60 &nbsp;см, у менш зимостійких&nbsp;-— заввишки 20&nbsp;-— 30 &nbsp;см. Чим нижче штамб, тим дерева стійкіші до несприятливих умов зими.

При вирощуванні сливи формують два давно узвичаєних типи крони: лідерну и вазоподібну. Лідерна крона має центральний провідник з 5&nbsp;-— 8 скелетними гілками. В нижньому ярусі залишають 3&nbsp;-— 4 скелетні гілки. В наступному ярусі скелетні гілки першого порядку закладаються з інтервалом 40&nbsp;-— 60 &nbsp;см. У дерева сливи з кроною вазоподібної форми центральний провідник відсутній. Його видаляють час закладання нижнього ярусу з 3&nbsp;-— 4 гілок, які виконують усі функції лідера. У дерев сливи більш зимостійких сортів вазоподібну крону влаштовують на висоті 40&nbsp;-— 60 &nbsp;см. Малозимостійкі сорти рекомендується вирощувати на низьких штамбах&nbsp;-— заввишки 10&nbsp;-— 20 &nbsp;см. При формуванні вазоподібної крони розгалуження пагонів-стволів закладають на висоті 50&nbsp;-— 100 &nbsp;см від їхньої основи й скеровують убік. Загальну кількість таких пагонів доводять до 6&nbsp;-— 8, щоб утворити помірно загущену крону.

Період росту сливи, для якого характерне слабке плодоношення, триває 6&nbsp;-— 7 років після посадки. В цей час формується остов дерева із сильними однолітніми приростами.

Плодоносить слива протягом 10&nbsp;-— 15 років.

Через зимові пошкодження у сливи &nbsp;— замерзання окремих гілок, коренів та плодових бруньок, опіки в зоні кореневої шийки.

* Слива найбільш вологолюбна з плодових культур, але болота не зносить;

* Слива потребує азотних добрив (або родючих ґрунтів);

* Більшість найліпших сортів сливи самонеплідні, тому необхідно саджати поряд різні сорти;

* Сливу ліпше вирощувати на низькому штамбі 10-20 &nbsp;см;

* Сливі ліпше надавати форму віяла;

* Слива потребує обрізки для прорідження крони й гарного приросту;

* Щоб захистити сливу від зараження грибком, обрізати її треба тоді, коли вона вже покрилась листям;

* Слива часто утворює гострі кути гілок, їх потрібно збільшувати за допомогою розпірок;

* Посадку сливи проводять навесні;

* Часті врожаї значно послаблюють зимостійкість сливи;

== Шкідники та боротьба з ними ==

* Плоди сливи пошкоджує [[сливова плодожерка]]. Їх личинки схожі на [[яблунева плодожерка|яблуневу плодожерку]], але менше й червоного кольору. Можна використовувати феромонні пастки для самців сливової плодожерки. Однак за великої кількості шкідника, єдиний радикальний захід&nbsp;— оприскування [[інсектицид]]ами. Спершу&nbsp;— в кінці травня, а потім&nbsp;— не менш, ніж за 30 днів до збирання врожаю, інтервал оприскування&nbsp;— два тижні.

* [[Камедь]]