Церковне братство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 1:
'''
== Коротка історія ==
Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики релігійних і національних утисків, яку проводили шляхетська [[Річ Посполита|Польща]] та католицька церква на теренах сучасної [[Україна|України]] і [[Білорусь|Білорусі]].
У 1580-х роках широку діяльність розгорнуло [[Львівське братство|Львівське Успенське Ставропігійне братство]]. Воно придбало друкарню, відкрило [[Львівська братська школа|Львівську братську школу]]. Наприкінці 16 — на початку 17 ст. братства виникли в [[Рогатин]]і, [[Красностав (Польща)|Красноставі]], [[Городок (Львівська область)|Городку]], [[Галич]]і, [[Перемишль|Перемишлі]], [[Любачів|Любачеві]], [[Дрогобич]]і та інших містах. Так, [[1589]] року організаційно оформилися братства в Рогатині,
У 1617 році було створено [[Луцьке братство]]. В другій половині 17 — 18 ст. братства діяли в більшості міст і в деяких селах [[Галичина|Галичини]], [[Волинь|Волині]], в багатьох містах Наддніпрянщини.▼
▲У [[1617]] році було створено [[Луцьке братство]].
Братства створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві середньовічним [[цех]]ам, гільдіям та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути, щорічні вибори службовців, обов'язкові щомісячні збори, общинні суди.<ref>Субтельний Орест. ''Україна: історія'' / Переклад з англійської Ю. Шевчука. — 2-е видання. — Київ: Либідь, 1992. — 512 с. — С. 92.</ref> Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Для Львівського братства важливим джерелом прибутків була друкарня. Братства дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі. Братства також захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти дискримінації та утисків [[русини|русинів]].▼
▲Братства створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві середньовічним [[цех]]ам, [[гільдія|гільдіям]] та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути, щорічні вибори службовців, обов'язкові щомісячні збори, общинні суди.<ref>Субтельний Орест. ''Україна: історія'' / Переклад з англійської Ю. Шевчука. — 2-е видання. — Київ: Либідь, 1992. — 512 с. — С. 92.</ref> Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Для Львівського братства важливим джерелом прибутків була друкарня. Братства дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі. Братства також захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти дискримінації та утисків [[русини|русинів]].
Діяльність братств мала переважно світський характер. З кінця 16 — початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. В числі провідних діячів братств були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: [[Рогатинець Юрій|Юрій Рогатинець]], І. Красовський, [[Зизаній Стефан|Стефан Зизаній]], [[Борецький Іов|Іов Борецький]], [[Беринда Памво|Памво Беринда]] та ін.
Рядок 15 ⟶ 16:
Будучи насамперед організаціями заможного ремісничо-торгового міського населення (бюргерства), братства об'єднували навколо себе також представників інших соціальних верств України. Деякі з них приймали до свого складу православне духовенство й православну шляхту, які були невдоволені національно-релігійними утисками. Іноді братства підтримували і окремі православні магнати та єпископи (зокрема князь [[Острозький Костянтин-Василь|Костянтин Острозький]]).
У братствах виявлялися соціальні суперечності між різними групами міщанства, між міщанством, шляхтою і церковною верхівкою.{{джерело?}} Вплив різних соціальних верств у братствах був неоднаковим. Братства вели боротьбу проти [[Товариство Ісуса|єзуїтської]] пропаганди та примусового насадження уніатства, підтримували зв'язки з [[Московія|Московією]], [[Молдавія|Молдавією]], [[південні слов'яни|південними слов'янами]]. Одночасно братства розгортали велику культурно-освітню діяльність. Вони відкривали школи, друкарні, навколо яких збиралися культурні сили. На базі [[Київська братська школа|Київської братської школи]] [[1632]] року було створено [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську колегію]] (з [[1701]] року — академію). З [[Братські школи|братських шкіл]] вийшов ряд письменників, учених, політичних діячів, діячів освіти, книгодрукування, митців.
Сотні вихованців братських шкіл пройнятих духом православних традицій та обізнаних із західноєвропейськими науками ставали також мандрівними вчителями, розходилися містами і селами в пошуках заробітку. Цей освічений прошарок православного суспільства опирався [[полонізація|полонізації]] та боронив православні традиції, що відрізняли русинів від поляків.<ref>Субтельний Орест. ''Україна: історія'' / Переклад з англійської Ю. Шевчука. — 2-е видання. — Київ: Либідь, 1992. — 512 с. — С. 93.</ref> У другій половині 17 — 18 ст. у зв'язку з дальшим зміцненням феодальних відносин, роль братств
== Примітки ==
|