Осадові гірські породи: відмінності між версіями

 

== Загальна інформація ==

 

Осадові гірські породи покривають понад 2/3 поверхні [[Земля|Землі]] і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто [[глина|глини]], [[пісок|піску]] і [[гравій|гравію]]. До осаджуваних хімічно належать [[вапняки]], гірські породи [[крейда|крейди]], і відклади типу [[гіпс]]у та нальоту (гірська сіль). [[Вугілля]], [[нафта]], [[вапняк]], що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.

[[Файл:Granulometric classification.png|міні|праворуч|300пкс|Гранулометрична класифікація осадових некарбонатних уламкових порід.<br />S-дрібний; M-середній; L-великий; XL-крупний; XXL-дуже крупний]]

Осадові гірські породи класифікують за їх компонентним і/або хімічним складом та походженням.

 

Солі становлять 2,8% на платформах і 0,3% в геосинкліналях. У межах материків бл. 20% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48% в геосинкліналях. Понад 75% всіх г.п., що вилучаються з надр Землі ([[вугілля]], [[нафта]], [[солі]], руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах.

Кременисті осадкові гірські породи – [[гірські породи]], що складаються переважно з аморфного [[кремнезем]]у, утвореного з органічних залишків (шкаралупок діатомей, спікул кремнієвих губок, черепашок радіолярій) чи дрібних сферичних тілець (ґлобул) опалу або халцедону. Умови нагромадження осадів та подальші їх зміни визначають шаруватість (одна з основних ознак будови), пористість та спосіб цементації осадкових гірських порід. Однорідні за розмірами і густиною осадкові гірські породи називають відсортованими.

[[Файл:Осадові породи. Ялтинска яйла.jpg|thumb|200px|Осадові породи. [[Ялтинська яйла]]. [[Крим]]. [[Україна]].]]

 

== Розповсюдження ==