Тер-Петросян Левон Акопович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м оформлення
Рядок 42:
'''Лево́н Ако́пович Тер-Петрося́н''' ({{lang-hy|Լեւոն Տեր-Պետրոսյան}}; {{н}} [[9 вересня]] [[1945]], [[Алеппо]], [[Сирія]]) — перший [[Президенти Вірменії|Президент Вірменії]].
 
==Життєпис==
=== Освіта ===
У [[1963]]–[[1968]] роках навчався на відділенні сходознавства філологічного факультету [[Єреванський державний університет|Єреванського державного університету]]. У [[1968]]–[[1971]] роках навчався на аспірантурі Ленінградського інституту сходознавства. У [[1972]] р. захистив кандидатську, а у [[1987]] р. — докторську.
 
У [[1968]]–[[1971]] навчався на аспірантурі Ленінградського інституту сходознавства. У [[1972]] р. захистив кандидатську, а у [[1987]] р. — докторську.
== Кар'єра ==
У [[1972]]–[[1978]] роках працював в Інституті літератури Вірменії ім. М. Абегяна в якості наукового співробітника. З [[1978]] до [[1985]] року займав посаду наукового секретаря Інституту стародавніх рукописів ([[Матенадаран]]) ім. [[Месроп Маштоц|Месропа Маштоца]]. З [[1985]] р. працював у тому ж інституті в якості старшого наукового співробітника. Автор більш ніж 70 наукових робіт. Член Союзу письменників Вірменії, французького Азійського товариства, академії мхітаристів Венеції, а також він є почесним доктором університету Ла Верна.
 
=== Кар'єра ===
З лютого [[1988]] керував комітетом «Карабах» Матенадарана, а з травня [[1988]] включений до складу комітету карабаського руху Вірменії. З грудня [[1988]] по квітень [[1989]] р. разом з іншими членами комітету «Карабах» був заарештований.
У [[1972]]–[[1978]] працював в Інституті літератури Вірменії ім. М. Абегяна в якості наукового співробітника.
 
У [[1972]]–[[1978]] роках працював в Інституті літератури Вірменії ім. М. Абегяна в якості наукового співробітника. З [[1978]] до [[1985]] року займав посаду наукового секретаря Інституту стародавніх рукописів ([[Матенадаран]]) ім. [[Месроп Маштоц|Месропа Маштоца]]. З [[1985]] р. працював у тому ж інституті в якості старшого наукового співробітника. Автор більш ніж 70 наукових робіт. Член Союзу письменників Вірменії, французького Азійського товариства, академії мхітаристів Венеції, а також він є почесним доктором університету Ла Верна.
Листопад [[1989]] — обраний членом правління Вірменського загальнонаціонального руху, а в подальшому — його головою. [[27 серпня]] [[1989]] — був обраний депутатом Верховної Ради [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. [[20 травня]] [[1990]] — знову обраний депутатом. У [[1990]]–[[1991]] рр. був головою Верховної Ради [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. [[16 жовтня]] [[1991]] — обраний першим [[Президенти Вірменії|президентом Республіки Вірменія]]. [[22 вересня]] [[1996]] — був переобраний на другий термін, однак опозиція, на чолі з Вазгеном Манукяном заявила про масові фальсифікації результатів виборів. Демонстрації опозиції були подавлені силовими методами — внутрішніми військами та армією. У лютому [[1998]] р. — подав у відставку через непогодження позиції з [[Карабаський конфлікт|карабаського конфлікту]] з найближчим оточенням.
 
З лютого [[1988]] керував комітетом «Карабах» Матенадарана, а з травня [[1988]] включений до складу комітету карабаського руху Вірменії. З грудня [[1988]] по квітень [[1989]] р. разом з іншими членами комітету «Карабах» був заарештований.
 
Листопад [[1989]] — обраний членом правління Вірменського загальнонаціонального руху, а в подальшому — його головою. [[27 серпня]] [[1989]] — був обраний депутатом Верховної Ради [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. [[20 травня]] [[1990]] — знову обраний депутатом.
 
У [[1990]]–[[1991]] — голова Верховної Ради [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]].
 
==Президентство==
Листопад [[1989]] — обраний членом правління Вірменського загальнонаціонального руху, а в подальшому — його головою. [[27 серпня]] [[1989]] — був обраний депутатом Верховної Ради [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. [[20 травня]] [[1990]] — знову обраний депутатом. У [[1990]]–[[1991]] рр. був головою Верховної Ради [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. [[16 жовтня]] [[1991]] — обраний першим [[Президенти Вірменії|президентом Республіки Вірменія]]. [[22 вересня]] [[1996]] — був переобраний на другий термін, однак опозиція, на чолі з Вазгеном Манукяном заявила про масові фальсифікації результатів виборів. Демонстрації опозиції були подавлені силовими методами — внутрішніми військами та армією. У лютому [[1998]] р. — подав у відставку через непогодження позиції з [[Карабаський конфлікт|карабаського конфлікту]] з найближчим оточенням.
 
== Джерела ==