Семантична мережа: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м недоступне посилання
вікіфікація
Рядок 11:
== Історія ==
 
Ідея систематизації на основі яких-небудь семантичних відносин пропонувалася ще ученими ранньої науки. Прикладом цього може служити [[Наукова класифікація (біологічних видів)|біологічна класифікаціясистематика]] [[Лінней Карл|Карла Ліннея]] [[1735|1735 р.]] Якщо розглядати її як семантичну мережу, то в даній класифікації використовується відношення підмножини, сучасне ''AKO''.
 
Пращурами сучасних семантичних мереж можна вважати [[Екзистенціальний граф|екзистенціальні графи]], запропоновані [[Пірс ЧарльзЧарлз Сандерс Пірс|Чарльзом Пірсом]] в [[1909|1909 г]]. Вони використовувалися для представлення [[Логіка|логічних]] висловів у вигляді особливих діаграм. Пірс назвав цей спосіб «логікою майбутнього».
 
Важливим почином в дослідженні мереж стали роботи німецького психолога Отто Сальтисона 1913 і 1922 рр. В них, для організації структур понять і асоціацій, а також вивчення методів спадкоємства властивостей було використано графи і семантичні відносини. Дослідники [[Андерсон Джон Роберт|дж. Андерсон]] (1973), [[Норман, Дональд|д. Норман]] (1975) та інші використовували ці роботи для моделювання пам'яті людини та її інтелектуальних можливостей.
 
Комп'ютерні семантичні мережі були детально розроблені Річардом Річенсом в [[1956]] році в рамках проекту ''кембріджського центру вивчення мови'' з [[Машинний переклад|машинного перекладу]]. Процес машинного перекладу підрозділяється на 2 частини: переклад початкового тексту в проміжну форму представлення, а потім ця проміжна форма перекладається на потрібну мову. Такою проміжною формою якраз і були семантичні мережі. У 1961&nbsp;р. з'явилася робота Мастермана, в якій він, зокрема, визначав базовий словник для 15000 понять. Ці дослідження були продовжені Робертом Симмонсом (1966), Уїлксом<!-- Wilks, Y. A. --> (1972) та іншими вченими.
Рядок 46:
Найчастіше виникає потреба в описі відносин між елементами, множинами і частинами об'єктів. Відношення між об'єктом і множиною, що позначає, що об'єкт належить цій множині, називається '''відношенням класифікації''' ('''ISA'''). Говорять, що множина (клас) ''класифікує свої екземпляри''.<ref>http://www.rsdn.ru/article/patterns/oomethods.xml</ref> Назва походить від англійського «IS A». Іноді це відношення іменують також MemberOf або якось подібно. Зв'язок ISA припускає, що властивості об'єкта ''успадковуються'' від множини. Зворотне до ISA відношення використовується для позначення прикладів, тому так і називається&nbsp;— «Example», або українською «Наприклад».
 
Відношення між надмножиною і підмножиною називається '''AKO'''&nbsp;— «A Kind Of» («різновид»). Елемент підмножини називається ''[[гипонімГіпонім та гіперонім|гипонімом]]ом'', а надмножини&nbsp;— ''[[гиперонімГіпонім та гіперонім|гиперонімом]]ом'', а саме відношення називається '''відношенням гипонімії'''. Альтернативні назви&nbsp;— «SubsetOf» і «Підмножина». Це відношення визначає, що кожен елемент першої множини входить і в друге (виконується ISA для кожного елементу), а також логічний зв'язок між самими підмножинами: що перше не більше другого і властивості першої ''множини'' успадковуються другою.
 
Об'єкт, зазвичай, складається з декількох частин, або елементів. Наприклад, ''комп'ютер'' складається з системного блоку, монітора, клавіатури, миші і&nbsp;т.&nbsp;д. Важливим відношенням є '''HasPart''', що описує частини/складові об'єкти ('''відношення меронімії'''). ''меронім''&nbsp;— це об'єкт, що є частиною іншого. Двигун&nbsp;— це меронім для автомобіля. ''[[холонім]]''&nbsp;— це об'єкт, який влючаєт в себе інше. Наприклад, біля будинку є дах. ''будинок''&nbsp;— [[холонім]] для ''даху''. Комп'ютер&nbsp;— [[холонім]] для монітора. Меронім і [[холонім]]&nbsp;— протилежні поняття.
Рядок 75:
# Сторінки, що зв'язуються гіперпосиланнями, є ''документами'', що описують, як правило, проблемну ситуацію в цілому. У семантичній мережі вершини (ті, що зв'язують відносини) є ''поняття'' або ''об'єкти реального світу''.
 
Спроба створення семантичної мережі на основі [[ВсесвітняВсесвітнє паутинапавутиння|всесвітньої павутини]] отримала назву '''семантичної павутини'''. Ця концепція має на увазі використання мови [[RDF]] (мови розмітки на основі [[XML]]) і покликана додати посиланням якийсь сенс, зрозумілий [[комп'ютер]]ним системам. Це дозволить перетворити [[Інтернет]] на розподілену [[База знань|базу знань]] глобального маштабумасштабу.
 
== Приклади семантичних мереж ==