Рибак Натан Самійлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м →‎Біографія: правопис, вікіфікація
Рядок 30:
Народився у родині поміщицького управителя. 1921 року, рятуючись від єврейських погромів у Іванівці, родина ненадовго переїхала до Петроострова. Звідти родина виїхала вже на постійне мешкання у містечко Шепетівка.
 
У Шепетівці минають дитячі та юнацькі роки Натана Рибака. тут він навчався у школі, а після її завершення - у фабрично-заводському технікумі. Опісля завершення навчання працював робітником на місцевому цукровому заводі. Перший нарис опублікував у місцевій газеті. А 1930 року у київській газеті «Пролетарська правда» було надруковане перше оповідання молодого письменника. Це була новела «Дорогами змагань».
 
Невдовзі він вступив до Київського хіміко-технологічного інституту, але навчаючись, зробив вибір між промисловістю та літературою на користь останньої.
 
1941 року портапивпотрапив у евакуацію разом зі Спілкою письменниківвписьменників в Уфу. 1943 року вступив дордо лав діючої армії. Працював військовим кореспондентом.
 
Видав кілька збірок поезій: «Країна роботи» ([[1932]]), «Похід колон» ([[1933]]), «Робочий день» ([[1934]]), але спеціалізувався головним чином на прозі, видавши кілька збірок героїко-революційних оповідань і новельновел: «Дорогами змагань» ([[1931]], перша збірка), «Історія одного кулемета» ([[1933]]), «Мужність» ([[1934]]), «Останній маршал» ([[1935]]), потім перейшов до жанру великої прози.
 
Найвідоміші його історичні романи («Дніпро», [[1939]]; «Зброя з нами»; «Переяславська Рада», [[1948]]–[[1953]] й ін.) та твори історично-біографічного жанру (збірка «Історичні новелі», [[1938]]; роман «Помилка [[Бальзак Оноре де|Оноре де БальзакаБальзак]]а», [[1940]]).
 
Темам сучасності присвячені романи «Час сподівань і звершень» ([[1960]]) і «Солдати без мундирів» ([[1966]]).