Київський пивзавод № 1: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 22:
Дата 1823 рік відома у зв'язку із купівлею у березні 1823 року полковником Йосипом Понятовським у Филипа Касселя за 10 тисяч рублів садиби із будинком та пивоварним заводом. Перша ж дата пов'язана із купцем Кірпічніковим, який фігурував як власник садиби у документах 1809 року. Після смерті купця 1811 року до 1812 року садиба належала його синам, а згодом ще деківлька разів змінювала власника. Коли 1839 року опитували деміївських селян, вони показали, що «...скільки пам'ятають та чули від старих людей, завод цей завжди був у володінні різних осіб...» - тож є підстави вважати, що пивоварня справді могла функціонувати вже у 1809-1811 роках.
Шульци володіли броварнею із 1865 року, коли Йоган-Генріх Шульц, батько Карла-Генріха, орендував завод і суттєво переобладнавши, запустив із 1 серпня 1866 року.
Карал-Генріх Шульц залишався власником заводу до грудня 1914 року, коли підприємство було секвестроване - оскільки Шульц був німцем, то усім німцям у зв'язку ізв ійною було заборонено користуватись своєю власністю. У червні 1915 року завод перейшов в управління до швейцарського громадянина Вюрглера та міщанина Романенкова. Потім заводолм керував керіник цукрово-рафінадного заводу Журик, зрештою завод перейшов у розпорядження Києво-Подільського управління землеробства та державного майна.
З приходом радянської влади підприємство було [[Націоналізація|націоналізоване]] та отримало «номерну» назву «Київський пивзавод № 1» (у цей же період назву ''«Київський пивзавод № 2»'' було надано [[Пивзавод на Подолі|Пивзаводу на Подолі]], а ''«Київським пивзаводом № 3»'' стало збудоване 1980 року підприємство, наразі відоме як [[Оболонь (компанія)|ЗАТ «Оболонь»]]). Входило до Київського пивоб'єднання Укрпивопрому. 1990 року усі пивоварні заводи Києва були переведені на орендну форму власності, пивзавод № 1 став обокремленою майновою одиницею колективного орендного підприємства «Оболонь». Згодом пивзавод було [[Приватизація|приватизовано]] зі створенням [[акціонерне товариство|акціонерного товариства]].▼
Оскільки на час війни діяв «сухий закон», завод виготовляв безалкогольні напої.
▲З приходом радянської влади підприємство було [[Націоналізація|націоналізоване]] та отримало «номерну» назву «Київський пивзавод № 1» (у цей же період назву ''«Київський пивзавод № 2»'' було надано [[Пивзавод на Подолі|Пивзаводу на Подолі]], а ''«Київським пивзаводом № 3»'' стало збудоване 1980 року підприємство, наразі відоме як [[Оболонь (компанія)|ЗАТ «Оболонь»]]). У період НЕПу перебувало у оренді М.Цукерманом. Пивозавод єдиний серед пивоварних заводів міста безперервно працював, навіть за часів німецької окупації. Входило до Київського пивоб'єднання Укрпивопрому. 1990 року усі пивоварні заводи Києва були переведені на орендну форму власності, пивзавод № 1 став обокремленою майновою одиницею колективного орендного підприємства «Оболонь».
За радянських часів саме 1-й пивзавод постачав пиво для вищого керівництва УРСР та СРСР<ref>Віталій Ковалинський. Київські мініатюри. Т. 3.// Київське пиво. Київ, Купола, 2004, с.79</ref>.
2000 року контроль над підриємством отримали структури фінансово-промислової групи [[System Capital Management]] українського мільярдера [[Ахметов Рінат Леонідович|Ріната Ахметова]] і з часом воно увійшло до очолюваної [[Сармат (пивоварний завод)|донецьким «Сарматом»]] пивоварної групи компаній.
2003 року власники пивзаводу прийняли рішення про зупинку виробництва та продаж підприємства, при цьому головною цінністю цього активу визнавалася зайнята пивзаводом земельна ділянка площею 3,4 га у Києві. Останню варку пива було проведено 27 вересня 2003 року<ref>Віталій Ковалинський. Київські мініатюри. Т. 3.// Київське пиво. Київ, Купола, 2004, с.80</ref>. Покупця знайти не вдалося і 2007 року права власності на пивзавод були передані від пивоварної групи «Сармат» до іншого підрозділу SCM — компанії «Еста Холдинг», чиєю спеціалізацією є операції з нерухомістю та реалізація будівельних проектів.
Формальним завершенням історії Київського пивзаводу № 1 стало рішення Господарського суду м. Києва, яким 12 жовтня 2009 року підприємство було визнане [[банкрут]]ом.
| |||