Полошки: відмінності між версіями

| розташування = Glukhivskyi.gif

| відстань о = 142

| відстань р = 13

| станція = [[Глухів (станція)|Глухів]]

| відстань ст = 13

'''Поло́шки'''  — [[село]] в Україні, [[Глухівський район|Глухівському районі]] [[Сумська область|Сумської області]]. Розташоване на річці [[Вербовитець]] (''Вербоватиця'' або ''Ракита'') за 9 13 км від районного центру міста [[Глухів|Глухова]] та за 5  км від автодороги [[Київ]]  — [[Москва]] {{Автошлях М|02}}{{Автошлях E|101}}. Населення станом на [[2001]] рік становило 1334 особи. Орган місцевого самоврядування  — [[Полошківська сільська рада]].

== Географічне розташування ==

Село Полошки знаходиться на березі річки [[Ракита (річка)|Ракита]], вище за течією на відстані 1,5  км розташоване село [[Щебри]], нижче за течією на відстані 1,5  км розташоване село [[Сліпород|Сліпород (Глухівський міська рада)]]. На річці кілька загат.

* '''''«Полошки»'''''  — «По»–-«Влош»–-«Ки», що варто трактупати, як ''«Після–Після-[[кельти|Кельтів]]–Волохів-Волохів»''.

* '''''«Полошки»''''' з [[Литовська мова|литовської мови]]  — ''«підупалі»'' або ''«розвалені»''.

<!--Досить поглянути на мапу Глухівщини й Сіверщини знавцеві литовської мови &nbsp;— і до нього одразу «заговорять» такі мовні сфінкси, як [[Шостка]] &nbsp;— «кущова», [[Шатрище (Ямпільський район)|Шатрище]] &nbsp;— «лозове», [[Дунаєць (Глухівський район)|Дунаєць]] &nbsp;— «болотне», [[Уздиця]] &nbsp;— «пересихаюча», [[Обложки]] й Полошки &nbsp;— «підупалі, розвалені», Гірині &nbsp;— «лісові», Гудові &nbsp;— «білоруські», численні Локні &nbsp;— «ведмежі», Жукотки, Жавинки &nbsp;— «рибні», Крупці &nbsp;— «жаб'ячі», Кудрявці &nbsp;— «ставкові» тощо. З огляду на це варто схилитись до значення відповидноговідповідного в литовський мові.-->

Село відоме з другої половини [[16 століття|XVI століття]]. В [[архів]]ах зустрічаюстьзустрічаються дані про те, що заснування хутора Полошки відбулося [[Козацька старшина|козацькими старшинами]]. Тому переважна більшистьбільшість прізвищ серед мешканців села типово казацькакозацька.

У [[1859]] році у казеномуказенному, козачому селі налічувалось 159 дворів, мешкало 894 особи (411 чоловічої статі та 483&nbsp;— жіночої), була православна церква та завод винокуріння<ref>{{ЧГ-СНМ-1859}}</ref>.

* ''Беляшевский Н. Ф.'' Раскопки могильника у деревни Богданово Глуховского уезда Черниговской губернии // АЛЮР ([[Археологическая летопись Южной России]]). &nbsp;— К., 1900. &nbsp;— Т.2.

* ''Зайцева Н. &nbsp;О. &nbsp;Етнограф П. &nbsp;Я. &nbsp;Литвинова В.'' // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002 &nbsp;р.). &nbsp;— Глухів, 2002.

{{Глухівський район }}