Відмінності між версіями «Штерн Ернст Романович»

нема опису редагування
* У 1883 р. після публічного захисту дисертації «{{lang-ru|Катилина и партийная борьба в Риме от 66-63 годов}}», одержав ступінь магістра класичної філології [[Тартуський університет|Дерптського університету]] й був відряджений міністерством за кордон «для вдосконалення в науках». Після повернення у 1884 захистив дисертацію (про спартанско-фіванське протистояння в першій половині ІV ст. до н. е.), одержав ступінь доктора філології. Обидві дисертації були написані й захищені німецькою мовою. Після захисту докторської дисертації призначається на посаду приват-доцента [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]] по кафедрі класичної філології.
* У 1886 р. він затверджується на посаді екстраординарного, потім ординарного професора.
* З січня 1893 р. виконує обов'язки секретаря факулететуфакультету, а у вересні 1905 стає деканом історико-філологічного факультету (до 1909). Велику роль у його науковому житті зіграло ОТІС[[Одеське товариство історії і старожитностей]], членом якого він став у 1891; а з 1896 з зберігачем (тобто директором) музею товариства. Завдяки його старанням музею був переданий весь будинок, експозиція й фонди були розміщені в строго науковій системі, почалася публікація античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. Деревицьким та О. Павловским був виданий каталог теракот музею). Він вів інтенсивні польові дослідження в [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], що дозволило йому зробити ряд [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|видатних відкриттів в історії грецької колонізації]]. Його заслугою стала локалізація античної Тіри на місці Акермана (Білгород-Дністровський) і проведення перших археологічних досліджень пам'ятника.
* З 1904 на кошти Імператорської Археологічної Комісії почав розкопки давньогрецького поселення на острові Березань.
* У 1902–1903 рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту [[Бесарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії Давньої Греції та Риму, із проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з Ольвії, Керчі, Феодосії. Йому належить перша публікація знаменитого Бородінського скарбу епохи бронзи. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у Лондоні, Берліні, Варшаві. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у Ризі в 1896 допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром І. Рухумовським. Був почесним членом ОТІС, дійсним членом Московського археологічного товариства; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира ІV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра (1910 р.) прийняв запрошення Галлі-Віттенберзького університету й в 1911 р. звільнився з ІНУ та переїхав до Німеччини. Ще кілька років перед Першою світовою війною він приїжджав в Одесу для продовження розкопок на Березані. Два рази обирався ректором університету в Галлі (1921/1922 і 1923/1924).
 
== Посилання ==
*[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD,_%D0%AD%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 БiографiяБіографія]
 
[[Категорія:Члени Одеського товариства історії і старожитностей]]
54 813

редагувань