Повстання Павлюка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Повстання Павла Павлюка''' — [[козаки|козацьке]] повстання у [[1637]] році в [[Україна|Україні]] під керівництвом [[Павлюк Павло|Павла Павлюка]] проти [[шляхта|шляхти]].
'''Повстання Павла Павлюка'''&nbsp;— [[козаки|козацьке]] повстання у [[1637]] році в [[Україна|Україні]] під керівництвом [[Павлюк Павло|Павла Павлюка]] проти [[шляхта|шляхти]]. Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків. У травні [[1637]]&nbsp;р. вони, виступивши із [[Запоріжжя (регіон)|Запоріжжя]], захопили артилерію реєстровців у [[Корсунь|Корсуні]] і вивезли її на [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]]. У серпні 1637&nbsp;р. повстанський загін, керований Павлюком, вирушив із Запорізької Січі на [[Київщина|Київщину]]. 12 (22) серпня 1637 року Павлюк звернувся до селян, [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] і міщан з універсалом, у якому закликав заарештовувати реєстрову старшину&nbsp;— прихильників шляхетської [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] і вступати до повстанських загонів. Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків.
 
'''ПовстанняПоштовхом Павла Павлюка'''&nbsp;— [[козаки|козацьке]]до повстання убув [[1637]] році ввиступ [[Україна|Україні]]Військо підЗапорозьке керівництвом [[Павлюк ПавлоНизове|Павла Павлюка]] проти [[шляхта|шляхти]]. Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків]]. У травні [[1637]]&nbsp;р. вони, виступивши із [[Запоріжжя (регіон)|Запоріжжя]], захопили артилерію реєстровців у [[Корсунь|Корсуні]] і вивезли її на [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]]. У серпні 1637&nbsp;р. повстанський загін, керований Павлюком, вирушив із Запорізької Січі на [[Київщина|Київщину]]. 12 (22) серпня 1637 року Павлюк звернувся до селян, [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] і міщан з універсалом, у якому закликав заарештовувати реєстрову старшину&nbsp;— прихильників шляхетської [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] і вступати до повстанських загонів. Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків.
Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників. Найширше повстання розгорнулося на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]]. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], «''краще ликове життя, ніж шовкову смерть''». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В [[Кумейківський бій|Кумейківському бою]] 1637&nbsp;р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиці]] (поблизу [[Черкаси|Черкас]]) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. З допомогою лютого терору польському гетьманові [[Потоцький Микола|М. Потоцькому]] вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на [[Дон]]. Захопленого у полон [[Павлюк Павло|Павлюка]] стратили у [[Варшава|Варшаві]].
 
Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників.
 
Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників. Найширше повстання розгорнулося на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]]. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], «''краще ликове життя, ніж шовкову смерть''». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В [[Кумейківський бій|Кумейківському бою]] 1637&nbsp;р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиці]] (поблизу [[Черкаси|Черкас]]) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. З допомогою лютого терору польському гетьманові [[Потоцький Микола|М.Миколаю Потоцькому-«ведмежій лабі»]] вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на [[Дон]]. Захопленого у полон [[Павлюк Павло|Павлюка]] стратили у [[Варшава|Варшаві]].
 
== Див. також ==
Рядок 11 ⟶ 15:
== Джерела ==
# Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000.
# [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К.: Генеза, 1993.]
# УРЕ.— К., 1962.— т. 10.
# [[Радослав Сікора]]:. ''З історії польських крилатих гусарів''.— Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
# Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 540—541540–541. {{ref-pl}}
 
{{Козацькі повстання}}