Повстання Павлюка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Повстання Павла Павлюка''' — [[козаки|козацьке]] повстання у [[1637]] році в [[Україна|Україні]] під керівництвом [[Павлюк Павло|Павла Павлюка]] проти [[шляхта|шляхти]].
'''Повстання Павла Павлюка''' — [[козаки|козацьке]] повстання у [[1637]] році в [[Україна|Україні]] під керівництвом [[Павлюк Павло|Павла Павлюка]] проти [[шляхта|шляхти]]. Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків. У травні [[1637]] р. вони, виступивши із [[Запоріжжя (регіон)|Запоріжжя]], захопили артилерію реєстровців у [[Корсунь|Корсуні]] і вивезли її на [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]]. У серпні 1637 р. повстанський загін, керований Павлюком, вирушив із Запорізької Січі на [[Київщина|Київщину]]. 12 (22) серпня 1637 року Павлюк звернувся до селян, [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] і міщан з універсалом, у якому закликав заарештовувати реєстрову старшину — прихильників шляхетської [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] і вступати до повстанських загонів. Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків.▼
▲
Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників. Найширше повстання розгорнулося на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]]. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], «''краще ликове життя, ніж шовкову смерть''». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В [[Кумейківський бій|Кумейківському бою]] 1637 р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиці]] (поблизу [[Черкаси|Черкас]]) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. З допомогою лютого терору польському гетьманові [[Потоцький Микола|М. Потоцькому]] вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на [[Дон]]. Захопленого у полон [[Павлюк Павло|Павлюка]] стратили у [[Варшава|Варшаві]].▼
Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників.
▲
== Див. також ==
Рядок 11 ⟶ 15:
== Джерела ==
# Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
# [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К.: Генеза, 1993.]
# УРЕ.— К., 1962.— т. 10.
# [[Радослав Сікора]]
# Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59.—
{{Козацькі повстання}}
|