Каспер Несецький: відмінності між версіями

Точного місця народження Каспера Несецького досі не вдалося встановити. З [[Єзуїти|єзуїтських]] каталогів можна припустити, що він походив з [[Великопольща|Великопольщі]], ймовірно, з села [[Несетіно]], що близько [[Лодзь|Лодзі]], хоча Несецькі ніколи не були власниками цього села. До сих пір не уточнено, чи був Несецький точно [[Шляхта|шляхетського походження]] і чи володів приписуваним йому гербом [[Порай (герб)|«Порай»]]; у власний гербовник Несецький свого прізвища не вніс.

Джерела часто наводять різні дати дня народження Несецького, його смерті, вступу в орден та прийняття орденських обітниць. У підсумку прийняті ті, які виступали найчастіше, або були хронологічно близькі до описуваних подій: народився [[31 грудня]] [[1682]] року, в орден вступив [[2 вересня]] [[1699]]  р., першу орденську обітницю прийняв [[22 липня]] [[1701]]  р., священиче рукоположення прийняв у червні 1710  р., прийняті ним чотири орденські обітниці склав у віці 35-и років, а саме - — [[19 березня]] [[1717]], помер - — [[9 червня]] [[1744]] у віці 62 років в Красноставі [1].

[[1699]]-–[[1701]] роки провів у послушництві у [[Краків|Кракові]], потім протягом трьох років вивчав філософію в [[Люблін|Любліні]]і. Протягом трьох наступних років (1704-17071704–1707) вивчав в класах інфіму, граматику, поетику в [[Луцьк|Луцьку]]у, Любліні та Кросні. В 1707-17111707–1711 роках вивчав теологію у Кракові, а потім ще протягом року орденське право на так званій третій пробації в Ярославі. В 1712-17141712–1714 роках перебував по черзі в Бидгощі і Хойніцях, де був професором риторики і поетики, літописцем колегії, членом ради колегії, секретарем засідань ради, а також духівником. 1714/1715 навчальний рік провів в Каліші, викладаючи риторику і математику, там же служив управителем. У [[1715]]-–[[1723]] роках Несецький знаходився в Раві Мазовецької (1715/1716), [[Краків|Кракові]] (1716/1717; 1721/1722), [[Люблін|Любліні]]і (1717-17181717–1718), [[Калуш|Калуші]]і (1718-17191718–1719), [[Львів|Львові]] (1719/1720; 1722/1723 ) і Красноставі (1720/1721), скрізь виконуючи обов'язки проповідника.

У паперах ротмістра Симона Репліна Вояківського, придворного короля Станіслава Лещинського, міститься наступна характеристика Несецького: «помірного зросту, чорноволосий, риси обличчя благородні, говорив гладко і був у всіх предметах історій, яких торкався, дуже спритним». Несецький любив працювати вечорами. Розбирався в будівництві та вільні хвилини проводив на будмайданчику [[Костел єзуїтів (Львів)|єзуїтського костелу]] у Львові. Вів хороший і чіткий особистий журнал, здійснював опис кореспонденції. Вояківський у своїх паперах посилався на особисте знайомство з Несецьким: «"я близько знав його, зустрічав у покоях у великих панів, часто сильно стурбованого, тому що великі прикрощі і негодяйства замість подяки від різних турбот від шляхти випробував, а оскільки був великий холерик, багато чого це його оминало »". Далі Вояківський писав про гоніння на Несецького, описуючи такі випадки, «що, коли шляхтич входив зі скаргою, той, що бере, питав, чи не на Несецького часом», так само описував випадок вибиванням шибок в Красноставі і про конфлікт з [[волинські воєводи|воєводою волинським]] [[Міхал Потоцький|МихайломМіхалом Потоцьким]], який «йому раз у себе вказав йому на двері ». Всі ці прикрощі частково і привели до смерті геральдиста.

Єзуїтський геральдист був похований ву костелі єзуїтів у [[Краснистав|КрасноставіКрасностава]]. [[21 травня]] [[1849]] року в костелі обвалився купол, заваливши могили. З кореспонденції, яку Несецький мав вести, працюючи над гербовником, збереглися тільки три листи, підписані єпископом Юзефом Анджеєм Залуським, працівником Національної Бібліотеки у Варшаві, а також ще один лист від [[13 жовтня]] [[1740]], спрямований Михайлу [[Михайло Казимир РадзівіллРадзивілл (Рибонька)|Михайлу Казимиру Радзівіллу]] «Рибоньці»]].<ref name="п9">Włodzimierz Dworzaczek. ''Niesiecki Kasper (1682–1744)''… S. 49</ref>).