Валеріанова кислота: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
Vyshyna (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
Валеріанова кислота має 4 [[ізомер]]а:
* '' Н-пентанова кислота ''СН<sub>3</sub>-СН<sub>2</sub>-СН<sub>2</sub>-СН<sub>2</sub>-COOH
* '' 3-метилбутанова кислота (ізовалеріанова) '' СН<sub>3</sub>-CH(СН<sub>3</sub>)-СН<sub>2</sub>-СООН
* '' 2-метилбутанова кислота '' СН<sub>3</sub>-СН<sub>2</sub>-CH(СН<sub>3</sub>)-СООН
* '' 2,2-диметилпропанова кислота '' СН<sub>3</sub>-С(СН<sub>3</sub>)<sub>2</sub>-СООН
Ізовалеріанова кислота міститься в корені валеріани лікарської, з якої її і отримують відгонкою з водяною парою, а також в чайному листі, ефірних маслах деяких цитрусових та ін. Синтезують її окисленням ізоамілового спирту, напр .: електролітич. способом в H<sub>2</sub>SO</sub>4</sub> з добавкою MnSO<sub>4</sub> на аноді, виготовленому з РbО<sub>2</sub>, при 20°С; при нагр. на повітрі з NaOH + КОН (у співвідношенні 2: 1) і невеликою кількістю Н<sub>2</sub>О при 285-295 °С або з NaOH у присутності карбонату міді CuCO<sub>3</sub> * Cu (OH)<sub>2</sub> * 0,5Н<sub>2</sub>О при 140 °С. Ізовалеріанову кислоту застосовують у виробництві валідолу, бромізовалу, корвалолу, валокордина та ін., фруктових есенцій і запашних речовин в парфумерії.
== Посилання ==
| |||