Український фонд культури імені Бориса Олійника: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
* Здійснював програму „Нові імені України“, мета якої — виявлення й підтримка в навчанні та становленні обдарованої молоді з усіх видів творчості й виконавської майстерності. Щорічно за цією програмою відбувалися огляди-конкурси, переможці відзначаються стипендіями, дипломами та знаками лауреата, рекомендуються для навчання в провідних мистецьких навчальних закладах. За роки дії програми понад 500 дітей одержали стипендії і приблизно 700 відзначені дипломами. Чимало з них уже стали знаними митцями.
* Вів виставкову діяльність творів образотворчого, народно-прикладного мистецтва, художньої фотографії, книг тощо. Лише у залах Фонду культури щорічно влаштовується близько 30 різних вернісажів, а в усіх регіонах відбувається кілька сотень.
** Організував виставку творів Івана Макаровича Гончара „Україна і Українці“ та сприяв створенню музею на основі його приватної збірки, що нині діє як „Український центр народної культури“ Музей Івана Гончара».
* Вів програму «Повернення» (художніх та історичних цінностей в Україну). Фонду вдалося повернути безцінні матеріали Марка Вовчка — періоду її життя і творчості за кордоном; частину творчого спадку Володимира Винниченка, Богдана Лепкого, Уласа Самчука, твори Т. Шевченка, І.Рєпіна, О. Архипенка, Я. Гніздовського, Є. Буковецького, В. Касіяна, І. Труша, Д. Левицького, О. Павленко, унікальну ікону Охтирської Божої матері та інші неперехідні цінності.
* Сприяв відродженню культур меншин, що мешкають в Україні: єврейської, тюркомовних народів, грузинської, грецької, німецької, російської та інших національних громад, центрів, асоціацій та об'єднань.