Палеоліт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок) м Відкинути редагування Vasiatko12 до зробленого Максим Підліснюк |
Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що давнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення [[опудало]] тварин — на цій основі (приблизно) виникає [[скульптура]], а вже потім — рельєф, [[гравюра]], [[малюнок]].
=== Зображення тварин. ===
Художники палеоліту зображували в основному тварин — [[зубр]]ів, [[кінь|коней]], [[олень|оленів]], [[мамут]]ів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягає разючого рівня. Фігура тварини малюється упевненою лінією, дотримуються пропорції. З'являється штриховка, суцільне фарбування, застосування різних кольорів (поліхромність), що допомагає передачі об'єму. Початковими формами естетичного відображення зовнішнього середовища "Натуральний макет", що передувавблискавичним скульпторам пізнього палеоліту, зароджувався якестетична й водночас магічна споруда. Яскравим прикладом цього є знахідка в печері Відьом (Італія), де у глибокій темряві, на глибині 0,5 км. від входу, неандертальці кидали шматки глини в сталагміт, що нагадував фігуру тварини. В інших випадках людина сама виготовляла чучело тварини і використовувала його у своїй обрядовій практиці. Можна припустити, що таким "макетом" слугувала й плита з округлим заглибленням з Ла Феррассі, як на думку С.М.Замяткіна, могла бути початковим зображенням тварини, а заглиблення - зображенням ран.
Зображеннями ран вважають також плями червоної фарби на кам'яних плитках, знайдені на тому ж поселенні Ла Феррассі та в Ле Мустьє. Дехто з дослідників розглядає ці пофарбовані плитки як зображення тварин з ранами, отриманими під час ритуального відтворення процесу полювання або репетиції, в ході якої відбувався розподіл ролей серед мисливців перед наступним полюванням.
Археологами виявлені ще декілька решток зі слідами"естетичної" творчості неандертальців (ребро бика з нарізками та кістка з свердловиною з печери Пеш-де-л'Азе на півдні Франції, кістка з хрестоподібною зарубкою з поселення Вілен у Німеччині, фаланга оленя з прорізаними лініями тощо), які поки, що важко інтерпратувати, хоча, звичайно, в них також можна вбачати початки естетичної діяльності.
Найвиразнішими на сьогодні є знахідки угорського археолога Л. Вертеша на поселенні Тата (нуммуліту з хрестоподібним знаком та відшліфованої пластинки з гравіюванням, покритої червоною фарбою). По-різному можна тлумачити функціональне призначення цих знахідок, проте не викликає сумніву, що вони є витвором мистецтва.
Сенсаційним є знайдення О.Ситником на поселенні Пронятин у Подністров'ї трубчастої кістки із зображенням тварини. Раніше А.П.Чернишем на поселені Молдово І була знайдена лопатка мамонта з складним гравіюванням, у хаосі ліній якого дехто з досліників теж убачає зооморфне зображення. Знахідки предметів з найдавнішими зразками образотворчого мистецтва в Україні не є випадковими. Вони лише упереджують розквіт мистецтва в наступний період на території України.
Шедеври печерного живопису з [[Альтаміра (печера)|Альтаміри]], Лясько, Фон-де-Гом передають тварин майже в натуральний зріст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що реалістичні зображення окремих тварин композиційно між собою не пов'язані, іноді навіть «нашаровуються» один на одну.
Рядок 54 ⟶ 63:
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. Луцьк: Вежа, 2000.
* Рад. енциклопедія історії України.- Київ, 1971.- т.3.
* Станко В.Н. та ін. Історія первісного суспільства: Підручник.-К.:Либідь,1999.-240 с.
== Див. також ==
| |||