Вікіпедія

Фотоелектрична комірка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Basio (обговорення | внесок)
54 813 редагувань
м Відкинути редагування 194.106.219.254 до зробленого Білецький В.С.
Рядок 1:
[[Файл:Solar cell.png|thumb|right|200px|Со́нячний елеме́нт]]
'''ФотоелектричнийФотоелектрична елементкомірка''', також '''сонячна комірка''', '''со́нячний елеме́нт''', '''фотогальванічний елемент''', '''фотоелемент''', '''фотоелектричний перетворювач (ФЕП)''' — електричний [[пристрій]], який діє як [[перетворювач]], і служить для перетворення частини [[світлова енергія|світлової енергії]] (як правило, [[Видиме світло|видимих]] і [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоних]] [[Електромагнітні хвилі|електромагнітних хвиль]]) у [[Електрична енергія|електричну]] за допомогою [[Фотоелектричний ефект|фотоелектричного ефекту]].
 
==Загальний опис==
За принципом дії розрізняють фотоелементи із зовнішнім та внутрішнім фотоефектом. За конструктивним виконанням розрізняють фотоелементи електровакуумні та напівпровідникові. Використовують у реле, в автоматичній контрольній та вимірювальній апаратурі, фотометрії.
 
У випадку, якщо кілька фотоелектричних елементівкомірок певним чином електрично з'єднанієднаних між собою, загорнутізагорнутих в [[пластик]], [[скло]], а для жорсткого зв'язку і захисту з'єднані з використанням [[Алюміній|алюмінієвої]] рами — називаються [[сонячна панель|сонячною ]][[Панель сонячних батарей|батареєюпанеллю]].
 
«Сонячні батареї» — умовна назва пристроїв, які перетворюють променеву енергію сонця в електричну енергію.<ref name="Рогинский">Рогинский В. Современные источники электропитания. — Л.:«Энергия», 1969. С.:104</ref>
 
== Принцип роботи ==
ФотоелектричнийФотоелектрична елементкомірка працює в значній мірі як [[фотодіод]], але має дуже велику площу кристала в порівнянні з фотодіодом. Фотоелектричним ефектом є створення [[Електрична напруга|електричного потенціалу]] вз матеріаліматеріалу, який піддається впливу [[Світло|світла]]. Фотодіоди мають прозорий електрод, через який на електронно-дірковий [[p-n перехід]] поступає світло.<ref name="Москатов">Москатов Е. А. Источники питания. — Киев.: "МК-Пресс", СПб.: "КОРОНА-ВЕК", 2011.—208 с, ил. ISBN 978-5-7931-0846-1 ("КОРОНА-ВЕК") ISBN 978-966-8806-71-1 ("МК-Пресс")</ref> Корпуси срібно-цинкових акумуляторів виготовляють з [[Пластмаса|пластмаси]].<ref name="Москатов"></ref>
 
[[Файл:Photoelectric-E.PNG|frame|right]]
 
Отже, принцип роботи сучасних фотоелементів базується на напівпровідниковому [[p-n перехід|p-n переході]]. При поглинанні [[фотон]]а в області, яка прилягає до p-n переходу, створюється пара [[носії заряду|носіїв заряду]]: [[електрон провідності|електрон]] і [[дірка (квазічастинка)|дірка]]. Одна із
цих часток є неосновним зарядом і з великою ймовірністю проникає крізь перехід. В результаті створені, завдяки поглинанню енергії фотона, заряди розділяються в просторі й не можуть рекомбінувати. Як наслідок, порушується рівновага густини зарядів. При під'єднанні елементу до зовнішнього навантаження у колі протікає [[Струм провідності|струм]].<br />
 
Говорять про напругу холостого ходу і струм короткого замикання. Напруга холостого ходу (V<sub>vo</sub>)&nbsp;— максимальна напруга (зовнішнє навантаження нескінченне), яку може генерувати елемент. А струм короткого замикання (I<sub>sc</sub>), це максимальний струм (коли зовнішнє навантаження дорівнює нулю), який може генерувати елемент. У робочому режимі [[напруга]] і [[Струм провідності|струм]] є меншими, і при певних значеннях (V<sub>max</sub> і I<sub>max</sub>) елемент має максимальну [[потужність]] (P<sub>max</sub>).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фотоелектрична_комірка