Серединно-Атлантичний хребет: відмінності між версіями

Поперечними розломами Серединно-Атлантичний хребет розбитий на зрушені щодо один до одного сегменти, величина щеній по розломах досягає 300–600 км. За даними, глибоководного буріння, сейсмоакустичної профілізації і драгування, проведеним у рифтовой зоні, можна вважати, що геологічний розріз Серединно-Атлантичного хребта складений двома комплексами: верхнім, що складається з толеїтових [[базальт]]ів з прошарками карбонатних осадкових порід, нижнім — з [[амфіболіт]]ів і [[офіоліт]]ів (від [[анортозит]]ів до [[ультрабазит]]ів). Породи верхнього комплексу розбиті молодими розломами на численні блоки, вік цих порід олігоцен-антропогеновий; породи нижнього комплексу ([[юра]]-[[олігоцен]]) регіонально дислоковані і метаморфізовані, вік серпентинізованих ультрабазитів і [[габро]], що нерідко залягають в метаморфічному комплексі у вигляді лусок і протрузій, можливо, докембрійський. У Південній півкулі Серединно-Атлантичний хребет монолітніший; на його схилах розташований ряд підводних [[вулкан]]ів, вершини деяких з них є островами ([[Вознесіння (острів)|Вознесіння]], [[Святої Єлени острів|Св. Олени]] тощо); у групі островів [[Трістан-да-Кун'яКунья]] є діючий вулкан.