Філіп V (король Іспанії): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Staszhel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Staszhel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 26:
}}
 
'''Філіп V Анжуйський''' (*[[19 грудня]] [[1683]] — - †[[9 липня]] [[1746]]) — король Іспанії з [[1700]] року, перший представник династії Бурбонів на іспанському троні.
 
== Молоді роки ==
Рядок 35:
[[Файл:Western Europe Utrecht Treaty.jpg|thumb|left|230px|Європа у 1713 році, після Утрехтського та Раштатського миру.]]
 
В [[1700]] році перед [[Людовик XIV|Людовиком XIV]] стояв непростий вибір. Принявши заповіт померлого Карла II (згідно з яким володіння Іспанії повинні залишатися неподільними) він порушував попередні домовленності з Австрією та Англією стосовно розподілу іспанських територій у Єврові та іспанських колоній.. У разі відмови від заповіту іспанського короля, новим королем става представник австрійських Габсбургів, що було неприпустимо. Дотримання угоди щодо розподілу іспанських володінь призвело би до конфлікту з Іспанією. Врешті решт Людовик прийняв заповіт Карла II. У лютому [[1701]] року Філіп приїхав до Мадриду. Ситуацію погіршив наказ Людовика XIV Паризькому парламенту затвердити законність прав Філіпа на французький престол. Король Франції також відправив свої війська до іспанських Нідерландів, що було порушенням Рісвікського миру 1697 року. Французьким торговим компаніям було надано привілеї щодо торгівлі в іспанських колоніях, зокрема асьєнто (монополію на постачання чорношкірих рабів до колоній). Внаслідок всього цього розпочалася [[Війна за іспанську спадщину]]. Вона йшла із зміним успіхом — В Іспанії, Нідерландах, Німеччині та Італії. Але все ж таки об'єднані сили Франції та Іспанії програли. Згідно з Утрезтським миром від [[11 квітня]] та [[13 липня]] [[1713]] року Філіп V визнавався королем Іспанії. Натомість він відмовився від прав на корону Франції. До австрії відійшли південні Нідерланди, Неаполь та Сардинія, герцог Савойський Віктор Амадей II отримав Сицилію, Англія — Гібралта, Мальорку та 30 років асьєнто.
 
== Внутрішня політика ==
Рядок 42:
Знать стала поступово втращати своє провідне положення на користь бюрократії. Авторитет монархії по відношенню до церкви вдалося підвищити за рахунок того, що корона наполяглся на нас воїх права, перш за все економічних, які обмежували духівництво.
 
Тимчасово у [[1724]] році Філіп V зрікся трону на користь сина Луїса. Це було викликано зростанням у Філіпа апатії та меланхолії. За висновками лікарів він страждав патологічною безвольністю. Але завчасна смерть Луїса I змусила Філіпа V повернутися на престол.
 
== Зовнішня політика ==