Вікіпедія

Микола Кисіль: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
== Біографія ==
 
Походив зі старовинного [[Волинь|волинського]] шляхетсько-магнатського[[магнат]]ського роду [[Кисилі]]в. Син [[володимир-Волинський|володимирського]] [[підсудок|підсудка]] Григорія Гнівошовича Киселя-Низкиницького та його дружини Терези з Іваницьких. Навчався в академії у [[Замостя|Замості]]. По смерті батьків був під опікою старшого брата. Подорослішавши, став його правою рукою на тривалий час.
 
Був важко поранений в битві зі шведами під Ґнєвом 1628 року. Під час війни з Московитами (під Смоленськом) 1634 року був ротмістром. Отримав надання маєтку в Чернієві, 1635 року став хорунжим Новгород-Сіверського повіту. В 1648 після очолення братом Адамом комісії козацької керував своєю коругвою як екскортом комісії в серпні-вересні на Волині, маючи сутички з повстанцями, які не виконували наказів Б. Хмельницького. Під Острогом дав як заручників 5 козаків своєї коругви козакам-повстанцям; вони були страчені після нападу відділу князя [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] на Острог. Після фіаско комісії брав участь в Пилявецькій битві проти повстанців. Втікачі-шляхтичі з Чернігівського воєводства обрали його послом на сейм виборний, де був одним з найактивніших промовців, вважаючи необхідним швидке відновлення війська.
Рядок 10:
Разом з братом як член комісії козацької в січня вирушив до гетьмана Богдана Хмельницького, який прийняв їх у Переяславі. Перебував в обложеному Збаражі, кілька разів виїжджав до Богдана Хмельницького як посол. В 1650 році отримав Черкаське, Синицьке староства, відступлені братом (титулярні посади через контроль над ними гетьманців), звання полковника реєстровців (Й. К. М.). В серпні 1650 був послом від короля до Хмельницького, щоб відвернути його зближення з турками.
 
На початку 1651 року взяв участь в зимовій кампанії [[Марцін Калиновський (гетьман)|МартинаМарціна Калиновского]] (атака на [[Красне]]). Загинув під Вінницею 11 березня 1651 року, ведучи в атаку коругву через пролом льоду на ставі, виконуючи необдуманий наказ коронного гетьмана.
 
Дружина — Олена (Гелена) із Зал(в)енжа, син — Володимир, київський [[підстолій]], донька Олена Іларія — дружина брацлавського каштеляна[[каштелян]]а Даніеля [[Стемпковські|Стемпковского]]. В деяких джерелах його діяльність помилково приписали Юрію, Григорію Киселям.
 
== Джерела ==
* ''Zbigniew Świtalski.'' Kisiel Mikołaj h. własnego (ok. 1605–1653) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Kraków, 1966-67.— t. XII.— S. 491–492. reprint {{ref-pl}}
* [[Несецький Каспер|''Kasper Niesiecki.'']] [http://polona.pl/item/181770/266/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]'' — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — S. 519-521. {{ref-pl}}
 
[[Категорія:Кисілі]]
[[Категорія:Хмельниччина]]
[[Категорія:Українсько-польські взаємини]]
Рядок 22 ⟶ 23:
[[Категорія:Уродженці Іваничівського району]] [[Категорія:Персоналії:Брусилів]]
[[Категорія:Померли 1651]]
[[Категорія:Поховані у Іваничівському районі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_Кисіль