Клітини Лейдіга: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
A Ochkur (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
 
== Історія ==
Клітини Лейдіга названі в честь німецького анатома та гістолога [[{{нп5|Франц Лейдіг|Франца Лейдіга]]||Franz Leydig}}, який знайшов їх в статевих залозах ссавців та описав у своїй праці "Про анатомію чоловічих статевих органів і анальних залоз ссавців" у [[1850]]&nbsp;році {{<ref>http://www.whonamedit.com/doctor.cfm/675.html}}</ref>
 
У 1903 році Пол Боуін та Пауль Енцел висловили припущення, що клітини Лейдіга є ендокринними залозами, які відповідають за вторинні чоловічі статеві ознаки, однак не було доказів того, що вони виділяють чоловічий гормон.
Рядок 15:
З 1930 по 1950 р.р. вчені схилялися до того, що клітини Лейдіга є ендокринними клітинами, хоча не було прямих доказів того, що вони продукують андрогени.
 
Остаточні прямі докази щодо клітин Лейдіга як ендокринних клітин, що виробляють чоловічі статеві гормони, були наведені в 1958 та в 1965 р.р. {{<ref>www-personal.umich.edu/~akc/leydig.pdf}}</ref>
 
== Будова ==
Клітини Лейдіга залягають у прошарках сполучної тканини між звивистими сім'яними канальцями яєчка. Вони мають круглу або полігональну форму, діаметр близько 20 мкм. [[Цитоплазма]]&nbsp;— оксифільна, містить включення [[глікоген]]у та [[глікопротеїн]]ів. Агранулярна ендоплазматична сітка добре розвинена. В мітохондріях містяться характерні трубчасті й везикулярні [[Криста|кристи]]. Всього в яєчках чоловіка міститься приблизно 200х106 клітин Лейдіга.{{<ref>Луцик, "Гістологія"; http://www.morphology.dp.ua/_dict/?wid=508}}</ref>
 
== Функції ==
Функція ендокриноцитів полягає у виробленні [[тестостерон]]у та його похідних, яке відбувається під дією гормональних сигналів згідно механізму зворотнього звязку між [[гіпоталамус]]ом та [[гіпофіз]]ом. За синтез тестостерону відповідає [[лютеїнізуючий гормон]] (ЛГ), що виробляється в передній долі [[гіпофіз]]а.{{<ref>http://www.embryology.ch/anglais/cgametogen/spermato06.html</ref> ; <ref>"Фізіологія", Шевчук; http://biomedicina.com.ua/klityny-sertoli-klityny-lejdiha-statevi-klityny-vzajemyny}}</ref>
 
Крім тестостерону, клітини Лейдіга продукують гормон [[активін]] (що разом з [[інгібін]]ом відноситься до групи [[фактор росту|факторів росту]]). Він пригнічує синтез [[прогестерон]]у та [[андрогени|андрогенів]] і збільшує секрецію [[фолікулостимулюючий гормон|фолікулостимулюючого гормону]] (ФСГ) гіпофіза, впливає на ріст і диференціювання клітин в гіпофізі, нервовій тканині, паракринно діє на клітини статевих залоз.{{<ref>http://www.infomedical.ru/end/polovie-gormony.php}}</ref>
 
== Розвиток ==
Статеві залози як чоловічої, так і жіночої генетичної статі зародка формуються з індиферентних клітин області медіальної поверхні первинної нирки. Розвиток інтерстиційної частини статевих залоз, що має в подальшому основну ендокринну функцію, походить з клітин мезенхіми й утворює в ембріонів чоловічої статі тестикулярні клітини (майбутні клітини Лейдіга та клітини Сертолі), а в ембріонів жіночої статі&nbsp;— тека-клітини. Це відбувається впродовж 6-10 тижнів ембріогенезу.{{<ref>http://medicalplanet.su/diagnostica/416.html ; Голубєва, "Гермафродитизм"}}</ref>
 
Утворення тестостерону в ендокриноцитах вже з 7-8 тижня внутрішньоутробного розвитку контролюється плацентарним гормоном&nbsp;— хоріонічним гонадотропіном. Тестостерон на цьому періді потрібен для диференціації та формування статевих органів, відповідно до генетичної статі. Активна стадія продовжується до 24-го тижня розвитку, після чого перестає функціонувати більше, ніж на 10 років (до початку статевого дозрівання). З початком [[пубертантний період|пубертантного періоду]] клітини Лейдіга знову починають активно працювати, виробляючи тестостерон, що зумовлює розвиток вторинних статевих ознак.{{<ref>http://medicalplanet.su/diagnostica/416.html ; Голубєва, "Гермафродитизм" }}</ref>
 
== Патології ==
'''Рак яєчка'''&nbsp;&nbsp;— одна з найпоширеніших злоякісних клітин чоловіків у віці 15-35 років. Розвивається переважно в зародкових клітинах яєчка (гермінативні пухлини). Пухлини клітин Лейдіга та [[клітини Сертолі|клітин Сертолі]] (негермінативні) є рідкісними (менше 5% пухлин). Симптомом є припухлість яєчка, що не викликає хворобливих відчуттів. Більше 90% хворих на цю хворобу виліковується, але після лікування можливе безпліддя.{{<ref>http://emed.org.ua/diagnostika/3067-rak-jaechka}}</ref>
 
'''Пухлина з клітин Лейдіга''' (лейдигома)&nbsp;&nbsp;— гормонально активна пухлина яєчка. Складає близько 1-2% всіх тестикулярних новоутворень. Може розвинутися як в дорослих, так і в дітей. В хворих проявляється [[гінекомастія|гінекомастією]] та іншими ознаками [[фемінізація|фемінізації]]. Також лейдигомою називають пухлини в яєчниках жінок, які я по своїй суті є неоплазіями, які за будовою є схожими до клітин Лейдіга в чоловіків, і продукують тестостерон. При виникненні пухлини в жінки спостерігається [[маскулінізація]] тіла, порушення (або припинення) менструального циклу, надмірне оволосіння тіла, зниження тембру голосу.{{<ref>http://medicalplanet.su/oncology/264.html</ref> ; <ref>http://meduniver.com/Medical/Akusherstvo/489.html}}</ref>
 
== Див. також ==
* [[Клітини Сертолі]]
* [[Чоловіча статева система]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==