Шухевич Володимир Осипович: відмінності між версіями

'''Володи́мир О́сипович Шухе́вич ''' (псевдонім і криптоніми — '''Шумило''', '''В. Ш.'''; *[[15 березня]] [[1849]], [[Тишківці]], тепер [[Городенківський район|Городенківського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] — †[[10 квітня]] [[1915]], [[Львів]]) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член [[НТШ]], родом з с. [[Тишківці]]в Городенківського повіту, син о. [[Шухевич Осип|Осипа Шухевича]].

Закінчив [[Львівський університет]]. З [[1876]] учитель середніх шкіл у [[Львів|Львові]]. Ініціатор істворення керівнийта членодин численнихз керівників багатьох громадських установ у Львові, зокрема товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]], «"Руського (Українського) Педагогічного Товариства, засновник товариств [[Українська бесіда|«Руська Бесіда»]] (його голова 1895 — 1910), «Боян» (1891) і Музичного Товариства ім. Лисенка (1903 — 1915), для якого збудував будинок.

Шухевич збиравЗбирав (разом з графом В. Дзєдушицьким і дир. Л. Вержбіцьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині. Вислідом його студій є цінна 5-томова праця «Гуцульщина» (Л. 1897 — 1908, вид. НТШ) і 4 томи польською мовою, вид. Музею ім. Дзедушицьких (1902 — 081908), в якому Шухевич влаштував природничо-етнографічний відділ і був його кустосом.

Шухевич чималоЧимало зробив для поширення української культури За кордоном: організував подорож хору «Боян» на виступ до Праги (1891) і приїзд чеських соколів до Львова (1892); крім того, влаштував етнографічний похід на Високому Замку (1887, з нагоди приїзду архікнязя Рудольфа) й етнографічний відділ на Крайовій виставі у Львові (1894). Свою етнографічну збірку з Гуцульщини передав Національному Музеєві у Львові.

Шухевич бувБув членом австрійського товариства народознавства (з 1901) і етнографічного товариства Чехо-Словаччини (з 1903).