Недільні школи: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12:
 
<nowiki> </nowiki>Як стверджував, досліджуючи цю проблему Гнат Житецький - син відомого громадівця [[Житецький Павло Гнатович|Павла Житецького]], перша недільна школа була відкрита 11 жовтня 1859 р. на Подолі в будинку повітової дворянської школи на розі вулиць Костянтинівської та Хорєвої.<ref name=":2">ІР НБУВ, ф. Х, спр. 17357-17358 Житецький Ігнатій. Київська громада за 60-х років., арк 5.</ref>
== ПоширенняНедільні недільних шкіл ушколи Києві ==
За два тижні було відкрито другу недільну школу, так звану Новостроєнську, по вулиці Жилянській. Згідно документального свідчення це сталося 23 жовтня . Через рік – наприкінці жовтня  1860р. - відкрилася Печерська недільна школа на Кловщині в Липках. У 1861 р. в аудиторіях університету виникла ще й четверта школа. Ці чотири недільні школи навчали учнів чоловічої статі. Але окремо в Кєві було відкрито ще й три жіночі школи. Перша жіноча школа розпочала навчання 31 січня 1860 р. в будинку другої гімназії. Як доповідав генерал-губернатору М.  Пирогов, "пані Нельговська та її класні дами пансіону виявили бажання за прикладом наявних вже чоловічих недільних шкіл відкрити таку ж жіночу. Я доручив директору Другої гімназії надати для школи приміщення в гімназії». Наприкінці того ж 1860 р. з'явилося ще дві<sub> </sub>жіночі  школи, зокрема друга - 6 листопада в будинку Фундукліївської гімназії, а третя, трохи згодом, на Подолі.<ref name=":2" />
== Початкове ставлення імперської влади ==
Важливо зазначити, що в цей початковий період появи недільних шкіл, влада, перебуваючи ще в ліберальному дусі, не лише спокійно, але й із зацікавленням та навіть певним сприянням ставилася до громадської ініціативи, щодо недільних шкіл.
 
== Поширення недільних шкіл ==
Київський генерал-губернатор [[Васильчиков Іларіон Іларіонович|І. Васильчиков]] 18 лютого 1860 р. отримав відповідь на запит від Міністерства внутрішніх<sub> </sub>справ про те, що воно не вбачає жодних перепон в тому, аби на відкриття та утримання недільних шкіл збиралися добровільні пожертви. Але воднораз застерігало, що за ними має бути нагляд на предмет благонадійності і відповідальність за те цілковито покладається на місцеву владу.  Засторога щодо благонадійності стала досить швидко знаковою, а в підсумку саме ця проблема й привела до ліквідації шкіл.<ref name=":1" />
Одночасно із недільними школами в Києві, шкільництво    поширювалося   усією  Правобережною   та   Лівобережною Україною, а також і російськими губерніями імперії. Так само прецеденти створення недільних шкіл мали найрізноманітніший характер, а географія відкриття демонструвала громадську активність у провінції не меншу, столиці. У грудні 1860р. розпочато було створення недільної школи осіб у м. Городищі Черкаського повіту, яку (за власною ініціативою) брали цілком на своє утримання Федір Симиренко та Кіндрат Яхненко.<ref>Держархів Київської області, ф, оп. 3, спр. 9660, арк 116, 119.</ref> 1861 р.    недільна    школа була    відкрита при Немирівській гімназії Брацлавського повіту.
 
В містечку Білозерську Черкаського повіту недільну школу було відкрито священиком, її відвідувало 115 чоловік віком від 8 до 45 років. В містечку Тараща недільна школа була відкрита в березні 1861 р. офіцерами 8-ї артилерійської бригади. В місті Бердичів у жовтні 1861 р. виникла недільна школа для малолітніх арештантів при в'язниці.<ref>ЦДІК, ф. 442, оп. 809, спр. 179, арк 109.</ref> 
== Початкове ставлення імперської влади ==
Важливо зазначити, що в цей початковий період появи недільних шкіл, влада, перебуваючи ще в ліберальному дусі, не лише спокійно, але й із зацікавленням та навіть певним сприянням ставилася до громадської ініціативи, щодо недільних шкіл. Київський генерал-губернатор [[Васильчиков Іларіон Іларіонович|І. Васильчиков]] 18 лютого 1860 р. отримав відповідь на запит від Міністерства внутрішніх<sub> </sub>справ про те, що воно не вбачає жодних перепон в тому, аби на відкриття та утримання недільних шкіл збиралися добровільні пожертви. Але воднораз застерігало, що за ними має бути нагляд на предмет благонадійності і відповідальність за те цілковито покладається на місцеву владу.  Засторога щодо благонадійності стала досить швидко знаковою, а в підсумку саме ця проблема й привела до ліквідації шкіл.<ref name=":1" />
 
== Заборона недільних шкіл ==
Рядок 34 ⟶ 37:
# Юрій Земський. Польська, російська та українська еліти в змаганнях за Правобережну Україну середини ХІХ ст. - Хмельницький, 2011. с. 215 - 250
# ІР НБУВ, ф. Х, спр. 17357-17358 Житецький Ігнатій. Київська громада за 60-х років., арк 5.
# Держархів Київської області, ф, оп. 3, спр. 9660, арк 116, 119.
# ЦДІК, ф. 442, оп. 809, спр. 179, арк 109.
 
[[Категорія:Освіта]]