Гавриїл (Коленда): відмінності між версіями

Походив з білоруського шляхетського роду. В 1626 вступив до уніятського ордену [[ЧСВВ]]. У 1627—39 вчився в [[Брунсберг|Брунсберзі]] (Східна Пруссія), [[Відень|Відні]] та [[Рим]]і.В 1633 висвячений на [[пресвітер]]а.

Після чого був обраний [[архімандрит]]ом [[василіани|василіанськоговасиліянського]] монастиря в с. Березвечча, в [[1642]]-[[1655]] роках виконував функції коад'ютора при митрополитові [[Антоній (Селява)|Антонієві Селяві]], а від [[1652]] став [[коад'ютор]]ом Полоцького архієпископства (пізніше — [[архієпископ]]ом).

По смерті [[1655]] унійного митрополита [[Антін Селява|Антонія (Селяви)]], Коленда став місцеблюстителем унійної Київської митрополії та архієпископом Полоцьким. Функції місцеблюстителя виконував до [[1665]] року, коли був затверджений на посаді Київського митрополита.

Оскільки на митрополичу кафедру претендував холмський єпископ [[Суша Яків Іван|Яків (Суша)]], якого підтримував король [[Ян II Казимир]], кафедра формально залишалася вакантною, а Римська курія через деякий час заборонила Коленді виступати від імені митрополії. Конфлікт між Колендою і Яковом (Сушею) призвів до розколу у василіанськомувасиліянському ордені, однак вдалося досягти компромісу.

В [[1665]] року був затверджений [[Олександр VII|папою Олександром VII]] на Київському митрополичому престолі. В роках [[1666]]-[[1674]] був протоархімандритом (генералом) ордену василіян. З [[1655]] й аж до смерті був архімандритом василіянського монастиря в [[Супрасль|Супраслі]].

Після укладення [[Гадяцький договір|Гадяцького договору]] [[1658]] Коленда вживав активних заходів до об'єднання православних і греко-католиків, пропонував утворити окремий Київський патріархат. Сприяв розповсюдженню культу святого [[Йосафат (Кунцевич)|Йосафата Кунцевича]]. В [[1668]] також був затверджений адміністратором Луцько-Острозької єпархії.

Помер у м. [[Супрасль]] (Польща), похований у м. [[Полоцьк]] ([[Білорусь]]).