Вікіпедія

Церква Бориса і Гліба (Суздаль): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Jaqeli (обговорення | внесок)
367 редагувань
м (Script) File renamed: File:St.Boris&GlebChurch(Suzdal).JPG → File:St.BorisAndGlebChurch(Suzdal).jpg File renaming criterion #6: Harmonize file names of a set of images (so that only one part of a...
доповнення
Рядок 5:
|розташування_місто = [[Суздаль]], [[Володимирська область]]
|розташування_країна = {{RU}}
|координати = {{coord|56|24|50|N|40|26|05|E|scale:100000|display=inline,title}}
|архітектор =
|інженер =
Рядок 23:
}}
 
'''Це́рква Бори́са і Глі́ба (Суздаль)''' — [[пам'ятка архітектури]] кінця 17−18 ст., яку відносять до нечастих в Суздалі зразків місцевого [[бароко]].
 
== Історія ==
Рядок 33:
[[Файл:ChurchEpiphany(Suzdal)2.JPG|міні|ліворуч|120пкс|Богоявленська церква (Суздаль)]]
 
Накопичення барокових форм в Московії 17 століття йшло двома шляхами — -* розвитком суто національних форм
* розвитком суто національних форм
* запозиченнями з Польщі, України і, особливо, з Голландії 17 століття, тісні культурні і економічні зв'язки з якою підтримував царський двір Романових.
 
На початку 18 століття процес барокових запозичень суттєво прискорився через практику запрошення іноземних [[архітектор]]ів з [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Італія|Італії]], німецьких князівств до Москви і, особливо, до Санкт-Петербурга.
 
Перехідні форми від національних російських (ще кінця 17 століття) до барокових середини 18 століття і має церква Бориса і Гліба в Суздалі. На тлі малих (нехай і кам'яних), маловиразних і відверто провінційних церковок Суздаля ([[церква Сімеона Стовпника (Суздаль) ]], [[церква Різдва Івана Предтечі (Суздаль)]] [[Пятницкая церковь (Суздаль)]])  — церква Бориса і Гліба виділяється масштабом, величчю і помітним містобудівним значенням навіть поряд з [[Богоявленська церква (Суздаль)|Богоявленською церкою]], побудованою [[1781]] року в Кожевеній слободі, барокові риси якої більш суттєві. Борисоглібська  — розташована в західній частині міста на правому березі річки Каменки. Неподалік в 1960-ті роки створили Суздальський музей дерев'яної архітектури.
 
== Опис споруди ==
 
[[Файл:St.Boris&GlebChurch(Suzdal)2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Церква Бориса і Гліба, західний фасад.]]
В основі  — четверик, на якому вибудували величний восьмерик з червоної цегли. Кути споруди прикрашені тонкими, декоративними колонками. Четверик прикрашають лише [[портал]] і віконні отвори з характерними наличниками кінця 17 століття. Восьмерик прикрашають вікна і ніші, облямовані тими ж деталями, що і вікна. [[Дах]] храму прикрашає одна баня з невеликою луківкою. Будівельники дотримуються [[симетрія|симетрії]] в розташуванні вікон, якої ще не було навіть в сучасних їй спорудах церкви Йоасафа-царевича(Москва) [[1688]] року чи в церкві Благовіщення (Каргополь) [[1692]] року. Це свідчить про знайомство зі зразками західноєвропейської архітектури і новими естетичними [[ідеал]]ами. Зі сходу до четверика прибудовано гранчату [[абсида|абсиду]]. З заходу розташована трапезна на три вікна.
 
В 1740-ві роки до трапезної впритул прибудували високу [[дзвіниця|дзвіницю]] на чотири яруси. Декор дзвіниці  — бароковий, притаманний московським і петербурзьким спорудам, розфарбування в два кольори  — червоне тло, білі  — архітекткрні деталі. Сучасний вхід до церкви через [[портал]] в першому ярусі дзвіниці.
 
== Ресурси російського інтернету ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Бориса_і_Гліба_(Суздаль)