Ігнатій Дрекслер: відмінності між версіями

Народився у [[Львів|Львові]]. Брат скульпторки Люни Амалії Дрекслер. Навчався на відділі цивільної та водної інженерії, інженерного факультету [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] протягом [[1897]]–[[1901]] років. Диплом отримав у [[1903]]. Від того ж року працював інженером дорожного бюро Крайового відділу. У червні [[1903]] року іменований приват-доцентом у Політехніці<ref>''Lewicki&nbsp;J.'' Między…Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2005.&nbsp;— S. 73.&nbsp;— ISBN 83-88372-29-7.</ref>. Перейшов на роботу до регуляційного відділу краківського магістрату. Через рік перейшов до обмірно-регуляційного відділу технічного департаменту львівського магістрату. Виступав за проведення конкурсу на проект регуляції забудови Львова, який однак до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] не було проведено. У [[1913]]–[[1925]] роках читав лекції з урбаністики та споріднених дисциплін на щойно створеній [[1913]] року у Львівській політехніці першій на території тодішньої Польщі кафедрі містобудування<ref>''Lewicki&nbsp;J.'' Między…&nbsp;— S. 74.</ref>. Восени [[1925]] року призначений професором надзвичайним кафедри. У [[1928]]–[[1929]] роках декан інженерного відділу. Член [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]] від [[1903]] року.<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 90.</ref> У [[1916]]—[[1917]] роках входив до правління товариства.<ref>Księga pamiątkowa…&nbsp;— S. 76.</ref> [[13 грудня]] [[1930]] у Львові вчинив самогубство.<ref>''[[Луція Харевічева|Charewiczowa&nbsp;L.]]'' Historiografia i miłośnictwo Lwowa.&nbsp;— Lwów: Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa.&nbsp;— S. 155.</ref> Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]<ref>''Nicieja&nbsp;S.'' Łyczaków: dzielnica za Styksem.&nbsp;— Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998.&nbsp;— S. 428.&nbsp;— ISBN 83-04-04414-5.</ref>.