Ігнатій Дрекслер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
тут помилився - це Олександр Дрекслер був у 1926-му
Немає опису редагування
Рядок 26:
 
== Містобудівні проекти ==
Ігнатій Дрекслер вважається одним із піонерів урбаністики Польщі. [[1910]] року взяв участь у конкурсі на план розширення [[Краків|Кракова]] за рахунок приєднання приміських поселень. Робота не була відзначена, але придбана журі.<ref>Konkursy // Architekt.&nbsp;— 1910.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt.&nbsp;— 1910.&nbsp;— №&nbsp;6—7—8.&nbsp;— S. 90; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // [[Czasopismo Techniczne]].&nbsp;— 1910.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— S. 116.</ref> У подальшому Дрекслер опрацював остаточний план регуляції Кракова. Очолив створений [[1910]] року обмірно-регуляційний відділ будівельного департаменту львівського магістрату. Департамент виконав низку підготовчих робіт і зробив безуспішну спробу провести конкурс проектів регуляції Львова. Паралельно видав книгу «Великий Львів», ідеї якої вплинули на подальшу роботу з регуляції міста. [[1923]] року отримав замовлення від магістрату на виготовлення проекту регуляції. Аналогічне замовлення паралельно отримав професор Варшавської політехніки Тадеуш Толвінський. Обидві роботи із супровідним матеріалом експонувались у ратуші [[1924]] року і пізніше лягли в основу подальших розробок магістрату в цьому напрямку. Працюючи у магістраті Дрекслер виконав низку проектів впорядкування окремих вулиць. У [[1920-ті|1920-х]] роках розробив план розширення та покращення планування [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]].
 
Дрекслер також взяв участь у розробці прийнятого [[1928]] року закону, що регулював забудову населених пунктів. Пропагував ідеї міст-садів [[Ебенізер Говард|Ебенізера Говарда]]. Виголосив низку доповідей та рефератів на цю тему. Публікував у фаховій пресі повідомлення із закордонних виставок, присвячених архітектурі і містобудуванню. Вивчав історію містобудування. Зокрема [[1924]] року виконав копію обмірного плану Станиславова кінця [[XVIII]]&nbsp;ст. (тепер [[Івано-Франківськ]], копія зберігається у фондах [[Івано-Франківський краєзнавчий музей|Івано-Франківського краєзнавчого музею]])<ref>''Соколовський&nbsp;З.'' Слідами старих бастіонів // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 49.</ref>.