Ревуцький Дмитро Миколайович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Батьки: кірылічная «р» |
A1 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 4:
== Біографія ==
[[Файл:Олександра та Микола Ревуцькі.jpg|150пкс|міні|Олександра Дмитрівна та Микола Гаврилович Ревуцькі, [[1905]] рік, фото Л. Ревуцького]]
Рядок 17 ⟶ 15:
Дід, материн батько, Дмитро Кіндратович Канєвський, військовий, вийшов у відставку в чині штаб-ротмістра Харківського уланського полку, оселився в Іржавці.
Закінчив історико-філологічний [[факультет]] [[Київський університет|Київського університету]] ([[1906]]). У [[1918]]–[[1932]] рр. [[професор]] [[Київський музично-драматичний інститут|Київського Музично-Драматичного Інституту]] ім. [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]], співр. Етнографічної Комісії АН УРСР (з [[1923]]), згодом переслідуваний радянською владою й звільнений з праці; [[1938]] поновлений як [[старший науковий співробітник]] Інституту
Забитий разом з дружиною у Києві в грудні [[1941]] агентом НКВС під час німецької окупації.
==Творчий доробок==
Ревуцький переклав для [[Київський оперний театр|Київського Оперного театру]] [[лібретто|лібретта]] [[опера|опер]]: «Викрадення з Сералю» [[Моцарт Вольфґанґ Амадей|Моцарта]], «Пророк» [[(Джакомо Маєрбер|Маєрбера]], «Фавст» [[Шарль Гуно|Ґуно]], «[[Паяци (опера)|Паяци]]» [[Руджеро Леовкавалльо|Леовкавалльо]], «Руслан і Людмила» [[Глінка Михайло Іванович|Ґлінки]], «Алеко» [[Рахманінов Сергій Васильович|Рахманінова]]. Ревуцький [[автор]] близько 60 наукових праць, між іншим «Українські думи та пісні історичні» ([[1919]]), «Андріяшіяда» — опера-сатира [[Микола Лисенко|М. Лисенка]] ([[1930]]), "Гулак-Артемовський і його комічна опера «[[Запорожець за Дунаєм]]» ([[1936]]), «Лисенко — хоровий диригент» ([[1937]]), «Шевченко і народна пісня» ([[1939]]), «Автобіографії М. Лисенка» ([[1940]]), «Живе слово» — підручник мистецького читання ([[1923]]).
| |||