Польські легіони (1914—1918): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ɪ (обговорення | внесок) м ɪ перейменував сторінку з Польські легіони (1914–1918) на Польські легіони (1914—1918) |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Orzełek legionowy.svg|міні
'''Легіони польські''' ({{lang-pl|Legiony Polskie}})— добровольче [[польща|польське]] військове з'єднання
== Напередодні Першої світової війни ==
Напередодні війни за сприяння влади [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] в [[Галичина|Галичині]] створено польські спортивні та парамілітарні об’єднання, що зосереджували патріотичну молодь “Стрілецький Союз” (“Związek Strzelecki”), “Польські стрілецькі дружини” (“Polskie Drużyny Strzeleckie”), “Бартошові дружини” (“Drużyny Bartoszowe”). Влітку 1914 р. з членів цих організацій, що нараховували кілька десятків тисяч молодих людей, командування австро-угорської армії дозволило формувати добровольчі підрозділи для участі у війні проти [[Російська імперія|Росії]] з метою звільнення [[Царство Польське|Царства Польського]] з-під влади [[Романови|Романових]].
== Початок війни ==
27 серпня 1914 р. Головне командування австро-угорської армії видало наказ про формування двох польських легіонів – Західного у [[Краків|Кракові]] та Східного у [[Львів|Львові]], по 2 полки [[Піхота|піхоти]] та 2-3 ескадрони [[Кавалерія|кавалерії]] в кожному. В ході війни польські підрозділи мали підбурити польське населення Російської імперії на повстання, а їх ряди повинні були швидко поповнитися за рахунок поляків імперії. Однак повстання у Царстві Польському не відбулося; сформувати два легіони також не вдалося через загрозливу для Австро-Угорщини ситуацію на фронті. Сформовані на той час військові частини у вересні 1914 р. були відправлені на фронт до [[Карпати|Карпат]]. У грудні 1914 р. було створено І бригаду легіонів (командувач – Юзеф Пілсудський), що воювала у Царстві Польському. У березні [[1915]] р. сформовано ІІ бригаду, відому як “Залізна”, або “Карпатська” бригада (командир – [[Юзеф Галлер]]). Польські легіонери, зокрема улани, прославилися у боях з російською армією на [[Буковина|Буковині]].
Восени 1915 р. всі формування Легіонів (15 тис. чол.), до яких приєдналася нещодавно утворена ІІІ бригада (командир – [[Станіслав Шептицький]]), перебували на позиціях на [[Волинь|Волині]]. Легіонери відзначилися у [[Костюхнівська битва|боях під Костюхнівкою]] під час [[Брусиловський прорив|російського наступу 1916 року]].
== Озброєння ==
Спочатку війни зброю, мундири і спорядження закупали на добровільні пожертви: внаслідок нестачі коштів легіонери у 1914 р. були озброєні у застаріла однозарядні гвинтівки системи Верндля (1873/77 рр.) та трофейні російські [[Гвинтівка Мосіна|гвинтівки Мосіна]] (1891/1910).
З середини вересня 1914 деякі польські підрозділи отримали [[Steyr-Mannlicher M1895|гвинтівки Манліхера (1895 р.)]] (кавалерія – [[Карабін (зброя)|карабіни]] Маннліхера), а солдати ІІІ бригади – вживала російські гвинтівки. Командири та улани Польських легіонів застосовували також [[Roth-Steyr M1907|пістолети Штайєр (1907 р.)]] та револьвери [[Rast & Gasser M1898|Раста-Гассера (1898 р.)]].
Холодною зброєю служили австрійські шаблі зразка 1861 р. у офіцерів та кінноти, піки уланів та тесачні [[Багнет|багнети]] до гвинтівок. На озброєнні польських солдатів були також кулемети [[Schwarzlose MG M.07/12|Шварцльозе (1907/12 рр.)]], а нові формування отримували вже [[Кулемет Максима|російські трофейні “Максими”]] та дещо пізніше – [[MG-08|німецькі “Максими” (1908 р.)]]. Артилерія мала на озброєнні австрійські мортири, 37-мм та 70-мм (1875 р.) гірські гармати, 90-мм гармати (1875/96 рр.), а пізніше польові 80-мм гармати зразка 1905 р.
Протягом грудня 1916 – лютого 1917 рр. проведено переозброєння легіонерів у німецьку зброю (гвинтівки [[Mauser 98|Маузера 1898 р.]], кулемети Максима 1908 р.). Польський допоміжний корпус був знову підпорядкований австро-угорському командуванню, що призвело до нового переозброєння у гвитнівки і карабіни Маннліхера, пістолети Фроммера та 100-мм легкі гаубиці зразка 1914 р.
== Уніформа ==
[[File:Uniform of 2nd Uhlan Regiment of Polish Legions (1914-1918).PNG|thumb|Мундир солдата 2-го полку уланів Польських легіонів]]
На початку війни кожна парамілітарна організація вдягала своїх членів у власні однострої. В результаті цього влітку – восени 1914 р. легіонери носили стрілецькі капелюхи, “мацеївки”, та “рогатівки” “Бартошових дружин”, а пізніше солдати І та ІІ бригад теж мали різні однострої. У серпні 1914 р. було створено Польську військову інтендантуру, яка займалася пошиттям військового одягу. У вересні та жовтні 1914 р. поляки отримали перші надходження взуття та уніформ від австрійського командування.
Легіонери І бригади носили переважно стрілецькі однострої з круглими кашкетами "мацеївками". У ІІ бригаді було заведено мундири, що більш нагадували австрійські: кітелі мали австрійський крій, але відрізнялися відкладним коміром, штани з обмотками, кашкети “рогатівки” – з квадратним верхом, але подібні до австрійських кепі. Кашкети легіонерів оснащалися орлами-кокардами з білого металу. Відзнаки військових посад розміщувались на комірі. Решта військового спорядження (рюкзаки, сухарні сумки, намети, лопатки, патронні сумки) була аналогічною австрійському<ref>[http://www.ucrainarma.org/materiali/polski-legion-1914-1918.html Польські легіони 1914-1918]</ref>. Улани носили мундири з великими кашкетами з квадратним верхом, що нагадували головні убори армії Царства Польського ХІХ ст.
Під час спроби формування “Польського вермахту” у квітні 1917 р. було вироблено особливу форму, що включала "мацеївки", кітелі та штани німецького кольору "фельдграу" з випушками на клапанах кишень, манжетах, краях кітелів та відзнаки ступенів на погонах. Така уніформа, модифікована у наступні роки, стала не лише зразком обмундирування "Польського вермахту", але і [[Військо Польське|Війська Польського]] [[1918]]–[[1919]] рр.<ref>Żygulski Z., Wielecki
H. Polski mundur wojskowy. Kraków, 1988, s. 105 ISBN: 83-03-01483-8</ref>
== Розформування легіонів ==
5 листопада [[1916]] р. на землях, зайнятих військами [[Центральні держави|Центральних держав]], монархи Австро-Угорщини та [[Німецька імперія|Німеччини]] проголосили створення Польського королівства. Було створено військову комісію, яка мала формувати збройні сили королівства – “Польську збройну силу” (“Польський вермахт”), союзні арміям Центральних держав. У вересні 1916 р. Польські легіони були виведені з фронту з метою доукомплектування та перетворення на Польську силу збройну. Однак у липні [[1917]] р. солдати І та ІІІ Бригад за ініціативою Ю. Пілсудського відмовилися присягати на вірність Німеччині, і Легіони було ліквідовано. На підставі ІІ бригади, що склала присягу, було створено Польський допоміжний корпус (7,5 тис. чол.), який в жовтні 1917 р. був відправлений на Буковину. В ніч на 16 лютого 1918 р. корпус на знак протесту проти умов [[Берестейський мир|Брестського миру]] вийшов з-під підпорядкування австро-угорської армії та перейшов фронт під Раранчею (тепер [[Рідківці]]). {{hist-stub}}
== Джерела ==
* [http://www.ucrainarma.org/materiali/polski-legion-1914-1918.html Польські легіони 1914–1918 рр.] {{Ref-uk}}
* [http://vseslova.com.ua/word/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-56388u Легіони польські] {{ref-uk}}
{{Польські легіони}}
{{ВП-портали|Перша світова війна|Історія|Польща}}
| |||